Лекція №10. Основи картографії. Математична основа карт

Картографічна проекція – це математично визначений спосіб зображення земної поверхні на площині (карті).

Проекції за спотворенням:

• рівновеликі (еквівалентні) – відношення площ передається правильно, а спотворюються кути і форми;
• рівнокутні (конформні) – кути не спотворюються, спотворюються площі;
• довільні – в будь-яких відношеннях спотворюються кути і площі.

Класифікація проекцій за способом побудови картографічної нормальної сітки (за поверхнею, на яку проектують зображення з поверхні еліпсоїда або кулі):

• Конічні.
• Циліндричні.
• Азимутальні.
• Перспективні.
• Умовні.
• Інші (псевдоконічні, псевдоціліндрічні, псевдоазимутальні, поліедрічні).

Картографічна сітка для кожного класу проекцій, в

якій зображення меридіанів і паралелей має найбільш простий вигляд, називається нормальною сіткою.

Види перспективних проекцій залежно від положення точки проектування (Т.П.)

• Центральні або гномоничні – Т.П. збігається з центром

планети.

• Стереографічні – Т.П. находиться на поверхні планети..
• Зовнішні – Т.П. віддалена на якусь відому відстань від планети.
• Ортографічні – Т.П. знаходиться на нескінченності.

Проекції

У системах координат СК-42 (СРСР) та УСК- 2000 (Україна) використовується рівнокутна поперечно-циліндрична проекція (поперечна проекція Меркатора або Гаусса-Крюгерю.