Тема 7. Вибухові роботи та речовини

Вибухами на розпушування підривають тверді і крихкі гірські породи, скельні, напівскельні та мерзлі грунти, бетонні, залізобетонні, кам’яні, металеві, інші конструктивні елементи споруд, що не стискаються.

Вибухами на ущільнення утворюють підземні виробітки та порожнини у ґрунтах, що стискаються, камуфлетні порожнини для буронабивних паль та ґрунтових анкерів, що ущільнюють незв’язні й осадкові ґрунти. Вибухами на викид здійснюють переміщення ґрунтових мас при утворенні профільних земляних споруд у вигляді виїмок (котлованів, траншей), каналів, насипів, дамб, спеціальних основ, а також у процесі очищення та поглиблення річок тощо.

 Різновидами вибуху на викид є спрямований викид ґрунту під час зведення земляних валів, перемичок та гребель (рис. 5.3, в, г) та вибух на скидання, що застосовується для утворення стійких площадок на косогорах, обваленні нестійких масивів та під час улаштування перемичок і гребель у гористій місцевості.

Залежно від форми, розмірів та способу розміщення заряду вибухових робіт по відношенню до об’єкта, що підривається, розрізняють такі методи виконання вибухових робіт – шпурових зарядів, якщо заряд розташовано всередині об’єкта підривання у шпурах; свердловинних зарядів – те саме, тільки у свердловинах; котлових зарядів – у шурфі або свердловині, що мають розширення у вигляді котла; камерних зарядів – підривання великих зосереджених зарядів масою до кілька сотень тонн у спеціальних виробітках-камерах; щілинних зарядів – підривання подовжених за формою (іноді розділених на окремі частини) зарядів, розміщених у спеціальних вузьких виїмках-щілинах; комбінованих зарядів, що включає різні комбінування розглянутих методів; зовнішніх зарядів (накладних), при якому заряди розташовують на поверхні об’єкта, що підривають.