2. Технології простого і розширеного відтворення гумусу.

Вище розглядалися чинники і механізми дегумуфікації ґрунтів і їх можна умовно об’єднати в два напрями, які в окремих випадках можуть бути взаємопов’язані: недостатнє внесення в ґрунт свіжої органічної речовини за повного рівня інтенсивності обробітку ґрунту і посилення мінералізації гумусу за рахунок неправильного співвідношення С:N. Виняток складає фактор посилення процесів водної і вітрової ерозії, за якими ґрунт руйнується механічно.

Теоретичною основою відновлення родючості в цілому і, конкретно, гу- мусу ґрунту є землеробські закони повернення і оптимуму. Тільки виконуючи закон повернення можна розраховувати на відновлення гумусу в ґрунтах, при- чому найперше це стосується внесення органічних добрив в будь-який формі (со- лома, гній, стебла, рослині рештки, торфокомпости і ін.), а потім і збалансованих мінеральних добрив. На ефективність трансформації органічних добрив у гумус впливає інтенсивність обробітку ґрунту, кількість внесених мінеральних добрив і їх співвідношення, використання пестицидів і біохімічно-активних препаратів, спосіб загортання органо-мінеральних добрив, тобто технологія вирощування культури.

Г.Я. Чесняк розробив нормативи мінералізації гумусу під кожною культу- рою сівозміни, які є орієнтовними показниками при розрахунках балансу гумусу. Все ж потрібно пам’ятати, що нормативні показники мінералізації гумусу були розроблені в 70-80-х роках минулого століття для порівняно невисоких врожаїв, а підвищення врожайності на сучасному етапі веде до збільшення мінералізації гумусу.

Вирішення питання забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах можливе за наявності резервів свіжої органічної речовини у всіх регіонах нашої країни. В таблиці 15 показано можливості одержання свіжої органічної речовини в різних ґрунтово-кліматичних зонах. В залежності від структури посів- них площ з різних джерел можемо забезпечити 16,5-26,2 т/га.

Таблиця 1 ‒ Нормативні показники можливостей забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в різних підзонах України

Зона, підзона

Норми вне- сення гною (т/га) для бездефіцит- ного бала-

нсу гумусу

Надходження свіжої органічної речовини на 1 га сівозміни

 

з нетоварною часткою врожаю, т/га*

Всього

у перерахунку на гній

під оранку

за ґрунтозахисного об- робітку

солома озимої шениці

стебла соняшнику

стебла кукурудзи

гичка буряків, картоплі та ін.

сидеральні культури

рештки багаторічних трав

Степ південний

7

5

1,3

0,3

1,5

0,1

0,5

0,5

16,8

Степ північний

9

6

1,8

0,4

2,0

0,1

0,1

0,7

22,8

Лісостеп східний і центральний

11

7

1,5

0,5

1,8

0,2

2,0

1,0

29,2

Лісостеп західний

13

9

1,4

0,4

1,8

0,2

2,5

1,2

31,2

Полісся східне і центральне

15

10

1,2

-

-

0,5

2,7

2,3

26,8

Полісся західне

17

11

1,2

-

-

0,5

3,0

2,5

28,8

*При перерахунку сухих післяжнивних решток на напівперепрілий гній застосовується коефіцієнт 4 (по органічній речовині)

 

Ще одним суттєвим заходом забезпечення бездефіцитного балансу є використання мінімізації обробітку ґрунту. За безполицевого мінімального обробітку норми органічних добрив в сівозміни для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу знижуються на дві і більше тонни.

Зараз досить популярними у виробництві є короткоротаційні сівозміни з 4-5 культурами, серед яких поширенні озима пшениця і кукурудза на зерно. З таблиці 1 бачимо, що тільки залишення всієї маси соломи озимої пшениці і стебел кукурудзи в полі забезпечує в таких сівозмінах бездефіцитний баланс гумусу.

Щодо закону оптимуму, то умовою його виконання є кількість і правильне співвідношення мінеральних і органічних добрив. Мінеральне удобрення по- винно бути повним, збалансованим за елементами живлення і його кількість на одну тону органічних не повинна перевищувати 15-20 кг.

Застосування біопрепаратів, хелатів і стимуляторів росту також потрібно супроводжуватися внесенням повного удобрення. Потрібно також нормувати ви- користання пестицидів, особливо на високогумусних ґрунтах, здатних їх абсор- бувати на поверхні структурних агрегатів та поступово накопичувати в ґрунті.

Розробку протиерозійних заходів в господарстві потрібно починати з ви- значення структури посівних площ, виведення схилових і деградованих земель з орних угідь для проведення їх залуження та обліснення. На інших площах, рівнинних і пологих схилах, застосовувати ґрунтозахисні технології вирощування культур, що базуються на безполицевому обробітку. На схилах їх поєднують з щілюванням впоперек схилів на відстані 5-7 метрів і проводять інші протиерозійні заходи.

Доступність

Шрифти Шрифти

Розмір шрифта Розмір шрифта

1

Колір тексту Колір тексту

Колір тла Колір тла

Кернінг шрифтів Кернінг шрифтів

Видимість картинок Видимість картинок

Інтервал між літерами Інтервал між літерами

0

Висота рядка Висота рядка

1.2

Виділити посилання Виділити посилання

Вирівнювання тексту Вирівнювання тексту

Ширина абзацу Ширина абзацу

0