ТЕМА 9. ДЕГУМІФІКАЦІЯ ОРНИХ ҐРУНТІВ.
2. Технології простого і розширеного відтворення гумусу.
Вище розглядалися чинники і механізми дегумуфікації ґрунтів і їх можна умовно об’єднати в два напрями, які в окремих випадках можуть бути взаємопов’язані: недостатнє внесення в ґрунт свіжої органічної речовини за повного рівня інтенсивності обробітку ґрунту і посилення мінералізації гумусу за рахунок неправильного співвідношення С:N. Виняток складає фактор посилення процесів водної і вітрової ерозії, за якими ґрунт руйнується механічно.
Теоретичною основою відновлення родючості в цілому і, конкретно, гу- мусу ґрунту є землеробські закони повернення і оптимуму. Тільки виконуючи закон повернення можна розраховувати на відновлення гумусу в ґрунтах, при- чому найперше це стосується внесення органічних добрив в будь-який формі (со- лома, гній, стебла, рослині рештки, торфокомпости і ін.), а потім і збалансованих мінеральних добрив. На ефективність трансформації органічних добрив у гумус впливає інтенсивність обробітку ґрунту, кількість внесених мінеральних добрив і їх співвідношення, використання пестицидів і біохімічно-активних препаратів, спосіб загортання органо-мінеральних добрив, тобто технологія вирощування культури.
Г.Я. Чесняк розробив нормативи мінералізації гумусу під кожною культу- рою сівозміни, які є орієнтовними показниками при розрахунках балансу гумусу. Все ж потрібно пам’ятати, що нормативні показники мінералізації гумусу були розроблені в 70-80-х роках минулого століття для порівняно невисоких врожаїв, а підвищення врожайності на сучасному етапі веде до збільшення мінералізації гумусу.
Вирішення питання забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в ґрунтах можливе за наявності резервів свіжої органічної речовини у всіх регіонах нашої країни. В таблиці 15 показано можливості одержання свіжої органічної речовини в різних ґрунтово-кліматичних зонах. В залежності від структури посів- них площ з різних джерел можемо забезпечити 16,5-26,2 т/га.
Таблиця 1 ‒ Нормативні показники можливостей забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в різних підзонах України
|
Зона, підзона |
Норми вне- сення гною (т/га) для бездефіцит- ного бала- нсу гумусу |
Надходження свіжої органічної речовини на 1 га сівозміни |
|||||||
|
з нетоварною часткою врожаю, т/га* |
Всього у перерахунку на гній |
||||||||
|
під оранку |
за ґрунтозахисного об- робітку |
солома озимої шениці |
стебла соняшнику |
стебла кукурудзи |
гичка буряків, картоплі та ін. |
сидеральні культури |
рештки багаторічних трав |
||
|
Степ південний |
7 |
5 |
1,3 |
0,3 |
1,5 |
0,1 |
0,5 |
0,5 |
16,8 |
|
Степ північний |
9 |
6 |
1,8 |
0,4 |
2,0 |
0,1 |
0,1 |
0,7 |
22,8 |
|
Лісостеп східний і центральний |
11 |
7 |
1,5 |
0,5 |
1,8 |
0,2 |
2,0 |
1,0 |
29,2 |
|
Лісостеп західний |
13 |
9 |
1,4 |
0,4 |
1,8 |
0,2 |
2,5 |
1,2 |
31,2 |
|
Полісся східне і центральне |
15 |
10 |
1,2 |
- |
- |
0,5 |
2,7 |
2,3 |
26,8 |
|
Полісся західне |
17 |
11 |
1,2 |
- |
- |
0,5 |
3,0 |
2,5 |
28,8 |
*При перерахунку сухих післяжнивних решток на напівперепрілий гній застосовується коефіцієнт 4 (по органічній речовині)
Ще одним суттєвим заходом забезпечення бездефіцитного балансу є використання мінімізації обробітку ґрунту. За безполицевого мінімального обробітку норми органічних добрив в сівозміни для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу знижуються на дві і більше тонни.
Зараз досить популярними у виробництві є короткоротаційні сівозміни з 4-5 культурами, серед яких поширенні озима пшениця і кукурудза на зерно. З таблиці 1 бачимо, що тільки залишення всієї маси соломи озимої пшениці і стебел кукурудзи в полі забезпечує в таких сівозмінах бездефіцитний баланс гумусу.
Щодо закону оптимуму, то умовою його виконання є кількість і правильне співвідношення мінеральних і органічних добрив. Мінеральне удобрення по- винно бути повним, збалансованим за елементами живлення і його кількість на одну тону органічних не повинна перевищувати 15-20 кг.
Застосування біопрепаратів, хелатів і стимуляторів росту також потрібно супроводжуватися внесенням повного удобрення. Потрібно також нормувати ви- користання пестицидів, особливо на високогумусних ґрунтах, здатних їх абсор- бувати на поверхні структурних агрегатів та поступово накопичувати в ґрунті.
Розробку протиерозійних заходів в господарстві потрібно починати з ви- значення структури посівних площ, виведення схилових і деградованих земель з орних угідь для проведення їх залуження та обліснення. На інших площах, рівнинних і пологих схилах, застосовувати ґрунтозахисні технології вирощування культур, що базуються на безполицевому обробітку. На схилах їх поєднують з щілюванням впоперек схилів на відстані 5-7 метрів і проводять інші протиерозійні заходи.
Шрифти
Розмір шрифта
Колір тексту
Колір тла
Кернінг шрифтів
Видимість картинок
Інтервал між літерами
Висота рядка
Виділити посилання
Вирівнювання тексту
Ширина абзацу