ТЕМА 4. ФУНКЦІЇ І МЕТОДИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Всю різноманітність діяльності, що забезпечує управління організацією як соціально-економічною системою, можна представити у вигляді процесу виконання обмеженого числа функцій, кожна з яких сама по собі є процесом.

Функції менеджменту виникли внаслідок поділу і спеціалізації праці. Будь-які управлінські процеси на підприємстві здійснюються із застосуванням функціонального підходу (технології менеджменту). Тому з функціональних позицій менеджмент   це процес планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання, необхідний для формування та досягнення цілей організації.

Функції менеджменту (від лат. «functio» – виконання) – це вид цілеспрямованої діяльності щодо керованого об’єкта, зумовлені кооперацією і поділом праці серед управлінського персоналу, якому властиве замкнуте коло робіт, об'єднаних спільністю значення і виконання певної ролі в менеджменті.

Це широко вживане поняття в багатьох науках: філософії, математиці, соціології, економіці, біології і т.д. При всій багатозначності, поняття функція має індивідуалізоване застосування відповідно до діяльності в сфері менеджменту. У літературі зустрічаються понад 50 класифікацій функцій менеджменту. З організаційної точки зору серед функцій менеджменту розрізняють загальні та специфічні (спеціальні) функції.

А. Файоль  виділяв  функції  планування,  організування,  розпорядництво, координування і контролювання. Мескон, Альберт і Хедоурі запропонували розглядати чотири функції: планування, організування, мотивування і контролювання. Що стосується координування, то цей важливий управлінський важіль реалізується у формі керівництва. Загальні функції з абстрактного стану трансформуються у конкретний лише в процесі управління певними об'єктами, процесами, елементами виробничо-господарської діяльності. Тобто загальні функції набувають відповідного змісту тоді, коли вони беруть участь у реалізації конкретних функцій менеджменту.

Загальні функції виділяються з урахуванням стадій (етапів, фаз) менеджменту – планування, організація, регулювання і координація, мотивація і контроль (рис. 4.1). Вони є обов’язковими для працівників апарату управління всіх рівнів системи менеджменту в різних організаційних формуваннях. На першому етапі функції доцільно класифікувати за ознакою їхнього місця в менеджменті.

Рис. 4.1. Загальні функції менеджменту

1. Планування – передбачає прогнозування, визначення цілей, стратегії, політики і завдань організації

2. Організація – це об’єднання людей, матеріальних, фінансових та інших ресурсів, формування управлінської системи, визначення видів діяльності, необхідних для реалізації цілей, розстановки і налагодження взаємодії працівників

3. Регулювання і координація – це процес спрямований на забезпечення пропорційного розвитку різних сторін об'єкта при оптимальних для даних умов трудових, грошових і матеріальних витратах

4. Мотивація – це процес спонукання працівників до високопродуктивної діяльності шляхом використання наявних або створення нових мотивів

5. Контроль – це система спостереження і перевірки відповідності функціонування підприємства встановленим стандартам та іншим нормативам, прийнятим правилам, програмам і оперативним управлінським рішенням, виявлення допущених відхилень від прийнятих принципів організації

Зазначені функції управління розглядаються окремо для зручності їх вивчення. На практиці вони тісно взаємопов’язані і взаємопереплетені та формують цикл менеджменту.

Відповідно функції можуть бути: основні, тобто ті, які беруть участь у будь-яких управлінських процесах, і часткові (спеціальні), за допомогою яких здійснюються лише певні управлінські процеси. До основних функцій відносяться попередньо зазначені: планування, організація, мотивація та контроль, до часткових управління основним виробництвом, його технічною підготовкою, капітальним будівництвом тощо.

За ознакою об'єкту - це функції управління підприємством, цехом, відділом, дільницею, бригадою тощо. За ознакою елементів виробничо-господарської діяльності - це функції управління працею, предметами та знаряддями праці, інформацією.

Реалізація будь-яких спеціальних функцій здійснюється шляхом застосування основних функцій. Дослідження взаємозв'язку функцій дає можливість удосконалювати управління, формувати ефективну систему менеджменту, усувати його зайві ланки, бюрократичні перепони.

Спеціальні функції виділяються, насамперед, за формою поділу системи менеджменту на складові частини, ґрунтуються на спеціалізації управлінської діяльності і передбачають виділення окремих комплексів управлінських дій, які об’єднуються спільністю їх виконання та взаємозалежністю (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Спеціальні (специфічні) функції менеджменту

Найбільш типовими специфічними функціями менеджменту є наступні:

Управління економічною підготовкою виробництва – проведення аналізу господарської діяльності, виявлення шляхів і резервів підвищення ефективності виробництва, планування економічного і соціального розвитку підприємства (планово-економічна служба).

Управління технологічною підготовкою виробництва – розробка і постійне вдосконалення технології виробництва на онові досягнень науки.

Управління технічною підготовкою виробництва – енергетичним і транспортним обслуговуванням.

Управління трудовими ресурсами – передбачає формування та розвиток трудових ресурсів в організації.

Оперативне управління виробництвом – оперативне планування, збір інформації про виконання робіт, одержання і реалізацію продукції, аналіз цієї інформації і підготовка пропозицій для керівництва і підготовка оперативних рішень.

Управління матеріально-технічним забезпеченням і збутом – організація складського господарства, розробка графіків реалізації продукції, здійснення взаємозв’язків з постачальницькими, заготівельними і торговельними організаціями.

Охорона праці і техніка безпеки – інструктаж по техніці безпеки осіб, що приймаються на роботу, переатестація робітників з техніки безпеки, контроль за додержанням законодавчих норм, правил техніки безпеки і виробничої санітарії, розслідування нещасних випадків на виробництві тощо.

Управління якістю праці і продукції – розробка і вдосконалення комплексної системи управління якістю праці і продукції, впровадження внутрішньовиробничих стандартів, організація контролю, оцінка і стимулювання якості праці і продукції.

Управління маркетингом – вивчення та прогнозування кон’юнктури ринку, сегментації ринку, аналіз потреб споживачів, планування асортименту, просування товарів на ринок, стимулювання збуту, створення іміджу організації, управління рекламною діяльністю, ціноутворенням, організація маркетингових служб тощо.

Управління зовнішньоекономічними зв'язками – вивчення змісту та форм зовнішньоекономічних зв’язків, прав і відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності, оформлення та документальний супровід зовнішньоекономічних зв’язків тощо.

Бухгалтерський облік і фінансова діяльність – забезпечує  своєчасний облік матеріальних цінностей, виходу продукції і виробничих витрат, складання фінансового плану підприємства і розрахунок потреб в капіталі, ведення статистичної звітності тощо.

Управління капітальним будівництвом і реконструкцією – розробка проекту плану будівельно-монтажних робіт, контроль за будівельно- монтажними роботами і введення в експлуатацію виробничих та інших об’єктів.

Загальні функції управління тісно пов’язані між собою і є складовими частинами кожної специфічної функції, хоча питома вага їх не однакова. Через взаємодію, єдність, якісне і своєчасне виконання усіх функцій забезпечується високий рівень організації управління.

Безперервне виконання функцій менеджменту є його технологією. Вона формує важливий етап процесу управління, при цьому кожна функція є складовим елементом цього процесу.