Теоретичний матеріал та презентація до Теми №3

Джерела атрибутивних даних у геоінформаційних системах охоплюють комплекс первинних інструментальних вимірювань, лабораторних аналізів, фондових картографічних матеріалів та міжнародних цифрових реєстрів [7].

У сфері землевпорядкування та охорони ґрунтів формування атрибутивного наповнення баз геоданих спирається на чотири основні групи джерел.

Основоположні джерелf атрибутивної інформації

-               Агрохімічне обстеження ґрунтів: лабораторні аналізи відібраних точкових чи змішаних проб (вміст гумусу, рухомих форм азоту, фосфору, калію,  pH  сольової та водної витяжок, вміст важких металів та пестицидів).

-               Морфологічний опис ґрунтових розрізів: польові журнали з атрибутами ґрунтових горизонтів (потужність горизонту, гранулометричний склад, структура, забарвлення, наявність новоутворень).

-               Дані сенсорних мереж та IoT: автоматизовані датчики безперервно фіксують вологість, температуру та електропровідність ґрунту на різних глибинах у режимі реального часу.

-               Державний земельний кадастр (ДЗК): містить атрибутивні відомості про цільове призначення, категорію земель, формальні межі, кадастровий номер, правовий статус та обмеження у використанні земельних ділянок.

-               Матеріали суцільних великомасштабних ґрунтових обстежень: фондові карти та опис ґрунтових відмінностей (масштабів 1:10 000 – 1:25 000), які є базою для порівняльного аналізу деградаційних процесів.

-               Агрохімічні паспорти полів та земельних ділянок: офіційні документи, що регламентують рівень родючості та ступінь екологічної безпеки ґрунтового покриву.

-               Дані бонітування та грошової оцінки земель: атрибутивні бали бонітету, індекси придатності ґрунтів під різні сільськогосподарські культури.

-               Та інші