Лекція 13. "Точність визначення площ угідь"

Площі контурів ситуації визначають головним чином, механічним і графічним способами, а також за допомогою палеток і рідко - аналітичним способом. Гранична відносна похибка обчислення площі аналітичним способом залежно від умов вимірювання ліній може бути 1: 500 - 1: 1000.

Похибка площі контуру будь-якого угіддя визначається як сумарний вплив двох окремих похибок:

1)     вимірювань на місцевості та побудови плану, розрахованих за формулами (2.29) або (2.30),

2)      визначення площі за планом за формулами (4.21), (4.22), (4.26) і (4.27) залежно від застосовуваного способу.

Як граничну похибку можна прийняти:

\( m=0.1 \frac{M}{10000} \sqrt[]{P} \)

Для малих площ указана похибка може виявитися трохи перебільшеною, проте для значних площ і суми площ контурів угіддя на планах наземного знімання або аерофотознімання формула (7.7) дуже правильно відображає точність визначення площі угіддя, причому за Р приймають площу угіддя в землекористуванні.

Формулу (7.7) можна застосувати і для визначення точності площі угіддя в кількох землекористування, наприклад при обліку земель у районі.

Похибки площ нечітких контурів (болото, чагарник та ін) при зніманні в масштабах 1:10 000 і більше в 1,5-2 рази більші від тих, які виходять за формулою (7.7).

Відносні похибки площ угідь, як свідчить формула (7.7), зростають зі зменшенням площі угіддя і масштабу плану. Вже при Р = 100 га на плані

масштабу 1: 10 000 площа виходить із граничною відносною похибкою 1:100, тобто з точністю до 1%, а в середньому - до 0,4%.