Лекція 12. "Точність геодезичних робіт у землеустрої"

Площі цілих контурів у землекористуванні визначають точнішими способами, ніж площі окремих контурів ситуації. Для обчислення площ землекористування застосовують аналітичний чи механічний спосіб.

Похибка площі землекористування, яку визначають аналітичним способом, обчислюють за формулами (4.13) і (4.15), а гранична відносна помилка становить до 1: 1000.

Приблизно у два рази підвищується точність визначення площ землекористування, по межах яких прокладені теодолітні ходи, прив'язані до пунктів геодезичної мережі.

Якщо площу землекористування обчислюють за планом, то похибка площі залежить від:

1) похибок вимірювань на місцевості, вплив яких визначається формулами (4.13) і (4.15);

2) похибок графічних побудов плану, що обчислюються за формулами (2.30);

3) похибок власне визначення площі за планом, які обчислюються за формулами (4.21) і (4.27) залежно від застосовуваного способу.

Відомо, що не завжди по межах землекористування прокладають теодолітні ходи. Дуже часто їх наносять на план під час мензульного знімання або одержують дешифруванням аерознімків. У такому разі на похибку площі землекористування впливають похибки:

1.вимірювань на місцевості,

2.складових плану.

Похибку визначення площі за планом залежно від указаних похибок можна визначити, як і в попередньому прикладі, за формулою:

\( m=0.018 \frac{M}{10000} \sqrt[]{P} \frac{4 \sqrt[]{0,5n-1}}{n} \frac{K+1}{2 \sqrt[]{K} } \)

де m_t = 0,04 см на плані;

3.визначення площі за планом.

Для землекористування площею Р = 1525 га матимемо: 

m_р = 0,35 га (при застосуванні способу Савича). Загальна похибка буде:

\( mpo= \sqrt[]{0.70 +0.35} \)

гранична – 2,3 га, а відносна – 1: 660.

Приблизно з такою ж самою точністю вийде площа, якщо її визначати за графічним способом або фотограмметричних координат граничних точок на ЕОМ за алгоритмом (4.1).