Лекція №4. ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД ПРЯМОГО ТА НЕПРЯМОГО ДОТИКУ ЛЮДИНИ ДО ЧАСТИН ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ

Захисне вимикання застосовується, як основний або додатковий засіб, якщо безпека не може бути забезпечена шляхом влаштування заземлення, або іншими способами захисту.

Захисне вимикання – це швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки (не більше ніж 0,2 с) при виникненні в ній небезпеки ураження струмом.

Існує багато схем захисного вимикання.

Найбільш загальним прикладом є схема, в якій датчиком служить РЗ, включене між корпусом і допоміжним заземлювачем.

Якщо опір обмотки реле значно більший опору допоміжного заземлювача, а останній винесений за межі кола розтікання захисного заземлення, то котушка реле РЗ знаходиться під напругою, рівною напрузі корпуса відносно землі.

Якщо при пробої на корпус ця напруга стає більша за напругу спрацювання реле РЗ, останнє спрацьовує і замикає коло котушки автоматичного вимикача АВ або розмикає коло котушки ОК магнітного пускача.

В обох випадках пошкоджений електроприймач відключається від мережі.

Захисне відключення передбачається для того, щоб одним приладом здійснювати сукупність захисту або деякі з наступних її видів:

• від однофазних замикань на землю або на елементи електрообладнання, нормально ізольовані від напруги;
• від неповних замикань, коли зниження рівня ізоляції однієї з фаз створює небезпеку ураження людини;
• від ураження при дотику людини до однієї з фаз електроустановки, якщо дотик стався в зоні дії захисту приладу.

Захисне відключення ставиться тільки в електроустановках до 1000 В наступних

видів:

• в пересувних електроустановках з ізольованою нейтраллю;
• в стаціонарних електроустановках з ізольованою нейтраллю для захисту ручних електричних машин;
• в умовах підвищеної небезпеки ураження електрострумом і вибухонебезпеки в стаціонарних і пересувних електроустановках з різними режимами нейтралі;
• в стаціонарних електроустановках з глухозаземленою нейтраллю на окремих віддалених електроприймачах або з високою потужністю, на яких захист зануленням недостатньо ефективний.

Захисне відключення (рис. 9) ставлять там, де неможливо використати заземлення або занулення. Пристрої захисного відключення, яке використовується як основна та єдина міра захисту (замість заземлення) повинно:

• забезпечувати безпеку при однополюсному дотику до струмоведучих частин;
• здійснювати самоконтроль;
• бути достатньо надійним;
• мати достатню швидкодію.

Контроль ізоляціїї – це швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне вимикання електроустановки з мережі в разі виникнення небезпеки ураження електричним струмом при зниженні опору ізоляції або її пробої.