ЛЕКЦІЯ 18. ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ АЕРО – І КОСМІЧНИХ ЗЙОМОК У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Загальний критерій наявності кризового стану земельних ресурсів- суттєве погіршення виконання життєво важливих функцій ґрунтовим покривом. Кризовий стан характеризується зниженням родючості ґрунтів, погіршенням водного режиму, забрудненням, значним порушення балансу елементів, інших негативних явищ пмід впливом ерозії земель. У зв'язку з цим важливо оперувати такими поняттями, як нормальний, задовільний, передкризовий, кризовий і катастрофічний стан земельних ресурсів.

 Нормальний стан - інтенсивність ерозійних втрат ґрунту не перевищує швидкості ґрунтоутворювального процесу. Еродованість ґрунтового покриву не впливає на родючість грунтів. Заходи щодо поліпшення екологічної ситуації: загальноприйняті технології вирощування сільськогосподарських культур та іншого використання земельних ресурсів без додаткового протиерозійного впорядкування території.

 Задовільний стан - наявність ерозії ґрунтів, яка ще не перейшла «межі шкідливості». При цьому перевищення „норми" ерозії дещо перевищують швидкість грунтоутворення. Заходи щодо поліпшення екологічної ситуації: критичний аналіз технологій використання земельних ресурсів; виявлення та усунення грубих помилок у технологічному процесі; зниження сільськогосподарського наван-таження на ландшафти (зменшення площі ріллі, мінімізація технологій тощо).

 Передкризовий стан - еродованість ґрунтів зумовлює зниження родючості понад 10%. Заходи щодо поліпшення екологічної ситуації: розроблення генеральної схеми протиерозійних заходів; невідкладний перехід на екологічно чисті технології; агроландшафтне протиерозійне впорядкування на підставі розроблених інженерними методами проектів.

 Кризовий стан - відбувається прискорення ерозійних процесів, внаслідок чого збільшується площа еродованих ґрунтів. Темпи ерозійних втрат ґрунту значно перевищують швидкість ґрунтоутворення. Заходи щодо поліпшення екологічної ситуації: різке скорочення площі ріллі (не менш як на 40-50%); зміна спеціалізації сільського господарства, створення кормової бази за рахунок природних кормових угідь; повсюдне суцільне заліснення малорозвинених, сильнодеградованих і малопродуктивних земель;систематичний всебічний контроль за використанням земель, налагодження оперативного моніторингу земель кризового стану.