3. Методика виявлення деградаційних процесів за допомогою дистанційних методів зондування Землі

Сучасний стан використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Територія нашої держави має найвищу в Європі розораність (57,5%) і найбільше сільськогосподарських угідь ( 72,3%). Це і призвело до того, що 30,7 % всіх земель країни різною мірою вражені ерозією.

 Деградація грунтів – це поступове погіршення їхніх властивостей викликане, змінами умов грунтоутворення внаслідок природних причин або нераціональної господарської діяльності людини, що пов’язано зі зниженням вмісту гумусу та його родючості руйнуванням структури.

 Серед усіх видів деградації передусім, слід виділити водну ерозію, оскільки під її дією грунти невідновно втрачають свою профільну і каркасну будову.

 Останніми роками у зв'язку зі скороченням фінансування протиерозійних заходів, закриттям гідро-лісомеліоративних станцій (ГЛМС), передачею їхніх функцій іншим організаціям, значно посилилися процеси яроутворення .

 У методичному відношенні моніторинг ерозійних процесів скла-дається з наступних стадій: 

визначення факторів виникнення та розвитку осередків ерозії аналізом природних та антропогенних чинників ерозійних процесів;

 збирання матеріалів дистанційного зондування та їх тематичного опрацювання, яке включає дешифрування знімків і карт із подальшою інтерпретацією одержання результатів із залученням додаткової інформації;

 аналізу динаміки процесів з використанням різночасових знімків для вивчення особливостей перебігу ерозійних процесів, а також порівняння сучасних знімків із детальними топографічними картами, складеними кілька десятиріч тому;

 створення тематичної цифрової карти;

 прогнозування розвитку ерозійних процесів та обґрунтування протиерозійних заходів.

 На космічних знімках високого просторового розрізнення дешифруються лінійні форми ерозії. Форми яружної ерозії (водо-рівчаки, яри) на досліджуваній території можуть бути у вигляді, вузьких чітко окреслених контурів зазубреної форми. Внаслідок змиву ґрунту тон зображення ярів світліший, бровка підкреслюється тінню. За формою і розміром зображення ярів можна судити про стадію яроутворення і ступінь активності ерозійного рельєфу.

 На знімках із розрізненням 10 м яри, як правило, не відображаються, але добре виділяється межа балок, які мають витягнуту звивисту деревоподібну форму. Днища і схили балок, звичайно, зайняті природною вологолюбною рослинністю, що зумовлює більш темний тон зображення. Схили балок із природною лучною рослинністю, кущами і балковими лісами можна дешифрувати завдяки тому, що вони чітко виділяються серед розораних полів. За інтенсивного розвитку ерозійних процесів формується густа яружно-балкова мережа. Так зайняті природною лучною рослинністю схили балок зображуються на знімку світло-зеленим тоном, який різко контрастує із темно-зеленим тоном полів, зайнятих сільськогосподарськими культурами.

Accessibility

Шрифти

Розмір шрифта

1

Колір тексту

Колір тла