Лекції 5-6. Фактори водної ерозії

Рослини по різному впливають на процеси ерозії. Дрібні корінці скріплюють ґрунтові агрегати, збільшують їх водотривкість, створюють міцні еластичні зв’язки між ними. Рослинність, крім того, побічно впливає на протиерозійну стійкість ґрунтів, що позначається на зміні гідрологічного й біологічного режимів ґрунту.

Безпосередній вплив рослинності на протиерозійну стійкість досить ретельно вивчив Ц.Е.Мірцхулава (1967). За його даними, люцерна і райграс сприяють збільшенню показника протиерозійної стійкості, розмиваючої швидкості потоку у 1,4-2,0 рази. Протиерозійна ефективність рослин в першу чергу визначається розміром мички кореневих систем. Тому просапні культури майже не сприяють збільшенню розмиваючої швидкості. Зернобобові збільшують її приблизно у 1,2 рази, зернові – у 1,3, бобові без злаків – в 1,7 разів, лучні рослини – в 3 рази. На процеси  ерозії істотно впливаєтакож надземна частина рослин. Листя і стебла рослин, особливо дерев, затримують частку опадів. За даними О.О.Молчанова (1960) крони дерев у хвойних лісах затримують до 53% річних опадів. У літні місяці ліс може зменшити надходження дощових опадів у ґрунт на 20-30%, у тому числі лісова підстилка – на декілька мм.

Головне, що добре розвинутий рослинний покрив зберігає ґрунт від ударів дощових крапель, збільшує водопроникність ґрунту, створює високу гідрологічну шорсткість поверхні, зменшує швидкість схилового потоку. Рослинність є потужним важелем впливу людини на процеси ерозії ґрунтів.

П.Г.Захаров (1971) пропонує розмістити (в напрямку зменшення) рослинність за протиерозійною ефективністю в такій послідовності:

1)  лісові дерево-чагарникові насадження;

2)  трав’яниста природна рослинність і багаторічні сіяні трави;

3)  плодові дерева й чагарники при задернені поверхні ґрунту;

4)  посіви сільськогосподарських однорічних культур:

         а) злаково-бобові;

         б) зернові;

         в) бобові;

         г) просапні.

Для кількісної оцінки протиерозійної ефективності рослинності опрацьована досить значна кількість емпіричних показників.