Лекція 4. Фізичні показники якості ґрунту

https://www.youtube.com/watch?v=b8Z7-b9AOE8

Гумусний стан ґрунтів оцінюють на основі показників, розроблених Л.О. Гришиною та Д.С. Орловим, які представлені в табл. 1.

Таблиця 1. Показники гумусного стану ґрунтів  (Л.О. Гришина, Д.С. Орлов, 1996)

Під впливом сільськогосподарської діяльності людини порушується природний процес гумусоутворення, зменшується кількість і змінюється якість органічної маси решток рослин, інтенсивність і спрямованість процесів гуміфікації. За 100 років (1882-1981р.) вміст гумусу в ґрунтах України знизився на 0,97 %, при цьому майже половину його (0,44 %) втрачено за 1960-1970 рр., що збігається з початком інтенсифікації землеробства. Фактичні витрати гумусу в староорних чорноземах України складають 20-30 % початкового його запасу (табл. 2).

Таблиця 2. Фактичний і оптимальний вміст гумусу в грунтах.

На сучасному етапі розвитку землеробства втрати гумусу обумовлюються, як правило, двома причинами – ерозією ґрунтів, і переважанням процесів мінералізації та використання гумусу над процесами його відтворення. У слабоеродованих ґрунтах у метровому шарі вміст гумусу знижується в порівнянні з повнопрофільними на 10-20 %, середньоеродованих – на 20-30, а в сильноеродованих – на 30-80 %. Відповідно знижується продуктивність майже всіх культур .

Районування ґрунтів України за інтенсивністю втрати ними гумусу проведено на основі аналізу динаміки вмісту гумусу за 30 років (табл. 62). Середньорічні втрати гумусу в період з 1961 по 1990 рік у ґрунтах Полісся становили 0,1, Лісостепу – 0,8, Степу – 0,4 т/га.