4. Перспективи ВІМ в Україні

Впровадження BIM- технологій у світі відбувається зростаючими темпами, причому нерідко - за державної підтримки. В Україні також спостерігається пожвавлення інтересу до інформаційного моделювання будівельних систем, однак цей процес притаманний лише окремим інтегрованим підприємствам або компаніям із іноземними інвестиціями. ВІМ активно застосовується у будівельній галузі України, де очевидна його ефективність: будівництво великих торговельно-розважальних центрів (наприклад Ocean Plaza, Республіка у Києві тощо, рис. 6), мультифункціональних об’єктів зі складною внутрішньою інфраструктурою (наприклад, укриття над ЧАЕС).


Рис. 8. ВІМ-модель та фасад найбільшого в Україні ТРЦ «Республіка» у м. Києві (арх. бюро «Архіматика», 2014 р.)

При цьому основними бар’єрами щодо впровадження ВІМ в Україні є:

-      висока вартість програмних комплексів ВІМ порівняно із вартістю проектних послуг;

-      рентабельність тільки для великих, типових або закордонних проектів;

-      неврегульованість нормативноїбази щодо статусу інформаційного моделювання та його впровадження у процес будівництва на всіх етапах;

-      недосконале законодавство, яке допускає виробництво конструкцій некваліфікованими учасниками;

-      невизначеність розподілу відповідальності та права інтелектуальної власності;

-      неготовність інвесторів додатково вкладати у інформаційні моделі, що можуть бути використані не тільки при будівництві, але і при експлуатації об’єктів;

-      інерціальність та традиційність будівельної галузі, недостатнє розуміння переваг ВІМ;

-      сумісність між різними програмними продуктами, вироблення єдиних стандартів із передачі даних;

-      інерціальність будівельноїгалузі щодо впровадження ВІМ, неготовність виконавців проектування; асиметричність ризиків та винагород у будівництві; відсутність стандартизованих бізнес- та контракт моделей у будівництві, до яких міг би бути прив’язаний наокрізний процес ВІМ [28].

У той же час можна позначити чинники, що в сучасних умовах стимулюють впровадження ВІМ в Україні:

-      орієнтація проектування на зовнішні західні ринки, для яких ВІМ є природним;

-      імплементація європейських будівельних норм, що органічні для ВІМ комплексів;

-      зростання вартості енергоносіїв, що змушує девелоперів та власників переходити на інформаційні технології проектування, будівництва та експлуатаціїіз високим рівнем прогнозування та контролю;

-      впровадження енергоощадних програм та реформ, що спонукає державу виступати ефективним ощадним власником;

-      очікування закордонних інвестицій та програм і необхідність дієвого контролю за їх виконанням.

Органічно конструктивно орієнтовані ВІМ насамперед набули застосування у галузі проектування сталевих конструкцій, що мають наскрізний інтегрований ланцюжок проектування, виробництва і монтажу. Історично склалося так, що проектування сталевих конструкцій в Україні та СНД складається з двох розділів: КМ (конструкції металеві) і КМД (конструкції металеві деталювальні). BIM-технологія дозволяє моделювати об’єкти будь-якої складності, без поділу процесу на КМ і КМД. Повні інформаційні моделі будівель створюються довше, ніж звичайні креслення КМ і КМД, але дозволяють отримати всю проектну документацію на об’єкт.

Висока геометрична точність конструкцій, що отримується за допомогою BIM, і можливість передачі даних у САМ-системи (у виробниче устаткування) значно підвищують технологічність виробництва та скорочують час монтажу, а також дають можливість реалізувати складні архітектурні форми, мінімізують терміни на розроблення проекту, а також внесення до нього змін.

Із метою популяризації BIM-технології в Україні на початку 2014 р. Український Центр Сталевого Будівництва уклав партнерську угоду із компанією Tekla, що спеціалізується на розробленні програмного забезпечення архітектурного, інженерного і будівельного                                                     призначення. В рамках укладеної угоди сторони домови­лися спільно здійснювати просування одностадійного проектування та BIM-моделювання на ринку України з метою підвищення ефективності сталевого будівництва. Подальшими перспективними кроками щодо розвитку ВІМ в Україні мають бути такі:

-      сучасні стандарти повинні містити опис та закріпити статус інформаційної моделі;

-      реалізація впровадження ВІМ на державному рівні, спеціальні програми нормативної адаптації ВІМ комплексів та розвитку власного спеціалізованого програмного забезпечення (наприклад [29]);

-      запуск пілотних проектів із розроблення інформаційних моделей типових об’єктів та оцифровування існуючих будівель та систем;

-      відкриття геоінформаційних ВІМ бази даних міст, що також є елементом стійкого розвитку міського середовища та електронної демократії.

Досвід свідчить, що для переходу компаній на ВІМ потрібні поетапні зміни, що відбуваються відповідно до концепції (насамперед виконання малих, типових об’єктів), у виокремленій частині персоналу (т.зв. команда ВІМ). Такий підхід за умови однорідності та поступовості виконання роботи здатний призвести до зростання продуктивності із часом [21].

Тотальний перехід на ВІМ у майбутньому неминучий. Але слід розуміти, що він можливий лише за умови зміни технологій та організації процесу проектування. Для активного застосування BIM-технологій в Україні необхідно, перш за все, провадити роз’яснювальну роботу, змінювати підхід замовників і проектувальників будівельних об’єктів, при цьому ефективним замовником має бути держава.

ВІМ виходить за межі проектування і нерозривно застосовується для виробництва, експлуатації, діагностики будівель, слугує інформаційним кластером наповнення відомостями щодо взаємодії між системами будівлі, моделей їх деградації у реальних умовах, даних щодо ергономіки, екологіїпри експлуатаціїта утилізації - так утворюється Цифрове Місто. Джерелами наповнення при цьому виступають автоматизовані системи моніторингу із стаціонарними датчиками отримання інформації у реальному часі, а також люди, які є кінцевими експлуатантами будівлі та мають датчики у мобільних пристроях. Неминуча інтеграція ВІМ із іншими глобальними інформаційними інструментами, такими як соціальні мережі, GPS, системами моніторингу даних щодо навантажень та впливів на будівлю, її взаємодії із середовищем [26]. Таким чином, ВІМ-будівля з усіма підсистемами дає змогу управляти та коригувати її стан як цілісного об’єкта, накопичувати якісні та кількісні дані, що формують базу знань для прийняття рішень для наступних споруд.

Детальна інформаційна модель будівлі дозволяє оптимізувати її параметри, виявляє чутливість до змін умов та параметрів, викриває усі їх взаємозалежності між собою. При спорудженні та експлуатації будівлі інформаційна модель у режимі реального часу акумулює історію появи відхилень станів елементів              системи,      їх       усунень.                       Застосування інтелектуалізованих інструментів виконання робіт та інтеграція із системами доповненоїреальності мінімізує різницю між віртуальною та фактичною моделями, дозволяє вчасно виявляти позапланові ситуаціїта пропонувати шляхи реагування. Накопичений безцінний досвід може бути застосований для планування програми обслуговування та ремонтів, складання моделей деградації елементів систем як для конкретноїбудівлі, так і для аналогів. ВІМ дозволяють формувати економіку стійкого розвитку, записувати та творити історію нашої цивілізації [21].