Неокантіанство

Неокантіанство – течія в європейській філософії кінця XIX ст., яка продовжувала традиції трансцендентального ідеалізму Канта. До Марбурзької школи належали Коген, Наторп, Кассірер, до Баденської – Ріккерт і Віндельбанд. Поширилась також за межі Німеччини.

» Глосарій

Доступність

Скинути все

Шрифти