Глосарій

Неокантіанство – течія в європейській філософії кінця XIX ст., яка продовжувала традиції трансцендентального ідеалізму Канта. До Марбурзької школи належали Коген, Наторп, Кассірер, до Баденської – Ріккерт і Віндельбанд. Поширилась також за межі Німеччини.