— логічна операція над судженням, яка полягає в зміні його якості
(ствердження на заперечення і навпаки) і одночасній перестановці
місцями його суб'єкта і предиката. Щоб утворене судження
зберігало значення істинності вихідного, необхідно в процесі
протиставлення дотримуватися певних правил. Зокрема, зміну якості
проводити як подвійне заперечення, загальностверджувальне
судження перетворювати на загальнозаперечне і частковозаперечне —
на частковостверджувальне. Операцію протиставлення часто
використовують, як безпосередній умовивід, тобто умовивід з
одного засновку.
