(від грец. theorema, від theoreo — придивляюсь, спостерігаю) — твердження, правдивість якого перевіряють за допомогою логічних міркувань, що спираються на аксіоми або на раніше доведені твердження, або на ті та інші одночасно.Міркування, що виявляють справедливість теореми, називають доведенням.У формулюванні теореми розрізняють дві частини: умову теореми (те, що дано) і висновок (те, що потрібно довести). Теорему називають оберненою до даної, якщо її умова є висновком, а висновок — умовою даної теореми.Якщо справджується якась теорема і обернена до неї, то ці теореми називають взаємно оберненими.Справедливість умови будь-якої з них не лише достатня, а й необхідна для справедливості висновку.Теорему, умова і висновок якої є запереченнями умови і висновку даної, називають протилежною даній. Протилежна теорема рівносильна оберненій, а теорема, обернена до протилежної, рівносильна даній (прямій).Теорему, в якій установлюється необхідна і достатня умова, при виконанні якої справджується висновок теореми, називають критерієм.
