(грец. ευ – добре, θάνατος – смерть) –
практика припинення (або скорочення) лікарем життя людини, яка страждає
невиліковним захворюванням, відчуває нестерпні страждання, на задоволення
прохання хворого в безболісній або мінімально болісній формі з метою припинення
страждань.
Термін «евтаназія» вперше вжито Ф. Беконом
в XVII ст. для визначення «легкої смерті».
