(від фр. мarginal – граничний) – напрям економічної теорії що виник у 70 –90-х рр. ХІХ ст., теоретична складова неокласичного напряму. Сутність маржиналізму як теорії полягає у визначенні цінності ринкових благ їх корисністю та рідкісністю використовуючи метод граничного аналізу.
