Основи стереоскопічного зору

Для визначення координат точок місцевості по фотознімках, потрібно їх
вимірювати. З даних природою людині органів чуття, особливе значення для
цього має зір. Забезпечується воно системою очі – мозок. Око має форму, що наближається до кулі з радіусом близько 12 мм; його
поверхня складається з трьох оболонок. Зовнішня захисна оболонка ока
(склера) 1 в передній своїй частині переходить в тонку і прозору рогівку 10.
Під склерою знаходиться судинна оболонка 2, яка переходить непрозору
райдужну оболонку 9. Вона має фарбувальні речовини (пігменти), що
визначають колір очей. Спереду райдужної оболонки знаходиться зіниця 11 –
(отвір 2-8 мм діаметром), яка виконує роль діафрагми і регулює кількість
світлового проміння, що надходить в око. Третя (внутрішня) оболонка 3 –
сітківка складається з фоторецепторів – великого числа світлочутливих
елементів (колб і паличок), що передають своє подразнення через нервову
систему в мозок спостерігача. Палички чутливі до слабкого смеркового
освітлення, колби – до денного, яскравого світла і володіють
кольорочутливістю. Місце входження зорового нерва в сітківку носить назву
сліпої плями 7, оскільки воно не має колб і паличок і не реагує на світлове
роздратування. У середині сітківки напроти зіниці знаходиться жовта пляма 4,
що є найчутливішою частиною сітківки. Центральне поглиблення жовтої
плями 5 складається з одних колб. Діаметр западини жовтої плями складає
приблизно 0,4 мм, діаметр колби приблизно 2 мкм.
Спереду очі за зіницею розташований кришталик 12, що є двоопуклою
лінзою. Він будує на сітківці дійсне, зменшене і зворотне зображення