— це певний історично конкретний тип мислення, який будучи
загальним для даної епохи, стійко виявляється у розвитку основних
наукових напрямків та обумовлює деякі стандартні уявлення в
метамовних контекстах усіх фундаментальних теорій. Стиль
мислення називають також стратегією в історії пізнання.
