(від
лат. аbstractio — відволікати, відтягати) — буквально
відокремлення. Сутність абстракції полягає в тому, що, розглядаючи якесь явище,
ми свідомо беремо до уваги лише певні його сторони, ігноруючи всі інші, які не
мають вирішального значення для розглядуваного випадку.
Абстракція виокремлює загальні, найістотніші ознаки предмета вивчення. Без
абстракції неможлива наука, неможливе пізнання і логічне мислення взагалі.
Абстракція відіграє велику роль у математиці. Так, у геометрії ми
розглядаємо лише форму тіл, їх положення або співвідношення між окремими їх
елементами і зовсім ігноруємо всі інші їх властивості (масу, колір, матеріал
тощо), тобто абстрагуємося від них. В арифметиці ми розглядаємо натуральні
числа, не цікавлячись самими об’єктами лічби. Більшість фундаментальних понять
і положень математики виникла в результаті абстрагування від об’єктів реального
світу (поняття точки, прямої, площини, трикутника, кола, кулі, взагалі фігури,
величини, числа, функції, аксіоми і т. ін.).