(від грец. Axioma— буквально гідність, повага, авторитет) — у переносному розумінні означає те, що завдяки своєму авторитету не підлягає сумніву, незаперечне. Уперше цей термін застосував старогрецький філософ Арістотель. Тривалий час математики під аксіомами розуміли ті істини або положення, які з огляду на їх очевидність можна прийняти без доведення. У сучасній математиці терміну «аксіома» надають ширшого значення, а саме: аксіома — це одне з вихідних тверджень, які прийнято без доведення і покладено в основу якоїсь теорії.