(від гр. physis – природа, kratos – влада)– напрям економічної теорії, виник у Франції в середині XVIII ст., представниками якого (Франсуа Кене, А.Р.Тюрго, В.Мірабо, Г.Летрон та ін.) гостро критикували меркантилізм і виходили з визначальної ролі землі, природних факторів та аграрної сфери у житті суспільства ат створенні багатства. Основні ідеї фізіократів знайшли відображення у концепціях природного порядку, чистого продукту, економічного кругообігу та відтворення капіталу тощо.