–
це вчення про етичне ставлення людини до природи, основане
на сприйнятті природи
як члена морального співтовариства, морального партнера
(суб’єкта), рівноправності і рівноцінності всього
живого, обов’язках людини
перед природою, а також обмеженні прав і потреб людини.