Термінологічний словник

пристосування індивіда чи групи людей до умов та вимог соціального середовища. В процесі соціальної адаптації людина засвоює моральнінорми і цінності найближчого оточення, традиції і звичаї трудового колективу, неформальних груп.

властивість людини, що характеризує її стійкість до умов середовища, виражає рівень пристосувань до нього.

поведінка особистості, групи, що відповідає прийнятим в групі, колективі нормам міжособистісних стосунків

підхід, що реалізується у процесі роботи із суперечливими питаннями історії для обґрунтування різнобічних інтерпретацій подій і явищ

фундаментальна традиційна персоналія в культурі, що є утримувачем етнокультурних архетипів і носієм нормативно-колективних моделей поведінки

людина в працездатному віці, яка володіє знаннями і здібностями до праці, готова до виконання роботи на професійному рівні, але не має робочого місця, хоч бажає працювати. Він офіційно реєструється в службі зайнятості з метою пошуку підходящої роботи, шукає її і готовий приступити до неї

соціально-економічне явище, коли частина економічно активного населення, бажаючого працювати, не може застосовувати свою робочу силу, бо пропонування робочої сили різко перевищує попит на неї. Воно виникає в період економічної кризи, коли кількість наявних робочих місць менша від кількості бажаючих отримати роботу

безробіття, викликане відмиранням ряду професій і виникненням принципово нових, що вимагають не тільки спеціальних знань, але й більш високого рівня освіти

явище, коли певна частина працівників зайнята неповний робочий день внаслідок нестабільних трудових відносин

установа, що виступає на ринку праці посередником між шукаючим роботу і роботодавцями. Її основними функціями є: облік безробітних та осіб, що бажають змінити роботу; вивчення попиту і пропозиції на ринку праці; інформаційне забезпечення шукаючих роботу та роботодавців; виплата допомоги по безробіттю.