Глосарій курсу Філософія

один з методів наукового пізнання, який полягає в абсолютизації певних властивостей предметів і перетворення їх в ідеальні об'єкти, наприклад, точка, абсолютно чорне тіло та ін.

напрям у філософії, який первинним, вважає ідеальний первень - Бога, дух, розум і т. ін. Згідно з ідеалізмом духовна субстанція є творцем світу. Відрізняють об'єктивний (Платон, Гегель) і суб'єктивний (Берклі, Мах) ідеалізм.

протилежне матеріальному. До сфери ідеального відносяться поняття, цінності, ідеї, Бог.

протилежні за змістом поняття в кантівській філософській традиції, які характеризують спосіб буття досліджуваного предмета чи явища стосовно свідомості. Іманентне - це внутрішньо включене в свідомість. Трансцендентне - те, що існує поза свідомістю, наприклад, річ у собі, Бог.

логічний умовивід від часткового, одиничного до загального.

спрямованість акту свідомості на певний предмет. Наприклад, у сприйманні - будинок, у міркуванні - числа, у фантазії - русалки і т. ін.

течія у філософії, яка абсолютизує роль інтуїції в пізнанні (Шопенгауер, Бергсон).

безпосереднє схоплення сутності предмета. В основі інтуїції лежить або вроджена здатність (талановитість) або довгий досвід, які допомагають осягнути сутність явища, опускаючи опосередковані ланки.

адекватне відтворення дійсності в пізнанні, відповідність знання дійсному стану речей. Гегель вважав, що істина - це система знання, яка постійно перебуває в розвитку. Звідси поняття абсолютної (повної) і відносної (неповної) істини.

соціальна концепція марксизму, згідно з якою історичний розвиток суспільства визначається економічними факторами.