Глосарій

 (дав.-гр. εἶδος (ейдос), грец. ιδέα — початок, принцип) — форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків та відношень зовнішнього світу, спрямована на його перетворення.

це розташування частин або елементів цілого в певному порядку від вищого до нижчого. Термін використовується для описання багатьох явищ, переважно у суспільно-політичних, але інколи і в точних науках.

— це число, яке демонструє, скільки разів процитовані праці науковця. 

умовивід, при якому на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне; протилежне дедукція.

творче мислення, що спрямоване на забезпечення інноваційної діяльності, яке здійснюється на інструментальному та когнітивному рівнях

•  інтелектуальні здатності людей, у сукупності зі створеними ними матеріальними й нематеріальними засобами, які використовуються в процесі інтелектуальної праці;

•  — це інформація й знання, які відіграють роль «колективного мозку», що акумулює наукові й повсякденні знання працівників, інтелектуальну власність і накопичений досвід, спілкування й організаційну структуру, інформаційні мережі та імідж підприємства;

•  — вартість сукупності наявних у суб'єкта інтелектуальних активів, зокрема інтелектуальної власності, природних і придбаних інтелектуальних здатностей й навичок, а також накопиченої бази знань і корисних відносин з іншими суб'єктами.^[3]

 (англ. Information system) — сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

 документована інформація, підготовлена відповідно до потреб користувачів і представлена у вигляді товару. Інформаційними продуктами є програмні продукти, бази і банки даних та інша інформація.

 одна з центральних категорій гносеології (епістемології), адекватне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини, її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях об'єктивної дійсності.