Термінологічний словник

взірець досконалості, який виступає орієнтиром діяльності людини.

прагнення поставити культуру на службу певних соціальних груп, класів та інших спільностей.

сукупність поглядів нації, класу, суспільної групи на їх місце в світі, на хід історії і т. ін. Ідеологія подібна світській релігії, вона цементує соціальну одиницю, підносить її у власних очах.

хрестоматії, книги, в яких списувалися матеріали, виїмки, витримки з інших, іноді й більших творів.

(від грецьк. – образ, зображення) – у церквах так зва­ної апостольської традиції (насамперед, православні та като­лицькі) – зображення Ісуса Христа, Діви Марії, священних персонажів старозавітної та новозавітної історії (патріархів, царів, апостолів, пророків), християнських святих і сюжетів, які зв’язані з їхніми діяннями.

правила зображення певного сюжету або особи, пов’язані з релігійною тематикою.

мистецтво писання ікон. Це мистецтво особливо характерне для православної традиції.

(initiation – від лат. initium – початок, посвячення) – важливий магічний обряд посвячення, перехід з однієї вікової групи до іншої, яка супроводжуються різноманітними випробуваннями.

(від лат. intelligentia; рос. интеллигенция – імовірно з пол. Inteligencja) – суспільний прошарок, в широкому розумінні - люди розумової праці, що заняті у різних галузях культури, освіти, науки, охорони здоров'я, виробництва і мають для цього відповідну освіту. Це також позначення частини середнього класу, що переважно зайнята розумовою працею.