Термінологічний словник

 згідно  з ДСТУ ISO 14024:2002 Екологічні марковання та декларації. Екологічне маркування типу I. Принципи та методи (ISO 14024:1999, IDT) визначає конкурентну перевагу об’єкта екологічної сертифікації щодо його впливу на стан довкілля і здоров’я людини на усіх стадіях життєвого циклу. 

 інформує про певну характеристику, пов’язану з впливами на довкілля, яка може бути корисною для експлуатації, обслуговування, ремонту чи утилізації. 

це метод владних приписів (наказів), який заснований на відносинах субординації (підпорядкування) одних суб'єктів іншим (застосовується в кримінальному, адміністративному та ін. галузях права).

 проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану)

Індикатор, що відповідає рівню продуктів в логічній структурі П/П та відображає обсяг, якість та своєчасність створення товарів чи надання послуг

це показники, що характеризують стан земель (наприклад, вміст органічної речовини, кислотність, еродованість)

  це комплекс робіт, спрямований на вибір найбільш сприятливих та доцільних проектних рішень при проектуванні та будівництві об'єктів будь-якої складності.

це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів тощо

є єдиною державною установою, що представляє агрохімічну службу країни. Основним завданням інституту є здійснення моніторингу родючості ґрунтів для забезпечення реалізації державою контролю за їх станом. Відповідна установа підпорядкована Мінагрополітики.