Глосарій

- це інструмент скінченно-елементного моделювання, призначений для з'єднання двох скінченних елементів, вісі яких не співпадають одна із одною та коректної передачі зусиль та деформацій між такими скінченними елементами.

- це інструмент скінченно-елементного моделювання, призначений для моделювання з'єднання скінченних елементів різної мірності між собою та їх коректної сумісної роботи і передачі зусиль та деформацій.

Використовується для моделювання з'эднання стержньових елементів, які моделюють роботу колон і пластинчастих елементів, які моделюють роботу плит (перекриття або фундаментних)

(від грец. άνισος — нерівний, неоднаковий та грец. τρόπος — напрям) — відмінність властивостей середовища у різних напрямках (на відміну від ізотропії).

Щодо одних властивостей середовище може бути ізотропним, щодо інших — анізотропним. Може різнитися також ступінь анізотропії.

(лат. arcus — «дуга», «вигин», «скрут») — криволінійне перекриття прорізу в стіні або простору між двома опорами (стовпами, колонами, пілонами), що передає на основу не тільки навантаження, але й ро́зпір.

Арка — криволінійний брус плавного обрису, тримальна будівельна конструкція. На відміну від вертикального тиску балки, тиск арки на опори похилий, через що виникає горизонтальна опорна реакція (розпір). Від склепіння арка відрізняється лише значно меншою шириною. Під вертикальним навантаженням арка працює переважно на стиск і меншою мірою на згин.