Глосарій

Безкінечне – протяжність, кінець якої безперервно віддаляється. Діалектично пов’язане з конечним і складається з конечного.

Безперервне – зв’язок, стирання граней між розрізненим, дискретним (роздільним), перервним.

Безпосередня та опосередкована комунікація – поняття, які стосуються опису комунікативних структур та розподілу ролей їх учасників. Безпосередня комунікація передбачає прямий інформаційний контакт, тоді як для реалізації опосередкованої комунікації необхідна наявність однієї або кількох проміжних ланок.

Біота (від грец. biote – життя) – сукупність видів рослин, тварин і мікроорганізмів, поєднаних спільним середовищем існування. На відміну від біоценозу біота може характеризуватися відсутністю екологічних зв’язків між видами.

Біотичні фактори – це різноманітні зв'язки організму з іншими організмами. Такі зв'язки можуть бути внутрішньовидовими і міжвидовими. Внутрішньовидові взаємини різноманітні і, у кінцевому підсумку, спрямовані на збереження популяції.

Біотоп – це неорганічна основа біоценозу, яка характеризується певною постійною визначеністю абіотичних факторів.

Біоценоз – сукупність рослин (фітоценоз), тварин (зооценоз) і мікроорганізмів (мікробоценоз), які населяють відносно однорідний життєвий простір (біотоп). Термін введений німецьким біологом К. Мебіусом у 1877 році. Виділяють два типи біоценозів: природний і антропогенний. Перший тип – це біотичне співтовариство, у функціонуванні якого повністю відсутній вплив людини. Другий тип (агробіоценоз) – це нестійка, штучно створена і постійно підтримувана людиною екосистема культурних полів.

Біфуркації точка – це критичний нестійкий стан системи (у синергетиці). В цей час система вразлива щодо флуктуацій (різних впливів), відтак виникає невизначеність: чи стане стан системи хаотичним чи вона перейде на новий, вищий рівень упорядкованості. 

Буття – 1) найбільш загальна визначеність речей, з якої розпочинається процес пізнання (Гегель). Перш ніж визначати, яка річ, ми констатуємо її буття; 2) найбільш загальна властивість усього сущого (і матеріальні речі та ідеї, і цінності мають буття й об'єднуються нами в єдиний наш світ); 3) буття як об'єктивне існування на противагу фантому, ілюзіям.