Термінологічний словник (глосарій)

Бактеріальні добрива — добрива, що містять живі бактерії, здатні розмножуватися в ґрунті та на корінні рослин, фіксуючи азот з повітря та перетворюючи у процесі своєї життєдіяльності недоступні для рослин органічні та мінеральні речовини у доступні легкорозчинні. Мікроорганізми беруть участь у складних біохімічних процесах, що протікають у грунті. 

Біогенні елементи —  хімічні елементи, що є постійними складовими клітин живих організмів і відіграють у них певну фізіологічну та біохімічну роль. 

Біогенна речовина — органо-мінеральні та органічні продукти, створені певними організмами (всі форми дендриту, кам'яне вугілля, нафта, газ тощо).

Біогенність ґрунту — вміст у ґрунті мікроорганізмів, що визначають активність ґрунтової біодинаміки, тобто різноманітні мікробіологічні процеси, що протікають у ґрунті. Один із показників біологічної активності ґрунту.  

Біоіндикатори (біологічний індикатор) — організми, за допомогою яких проводять оцінку показників природних процесів, умов або антропогенних змін середовища. 

Біоіндикація – комплексний метод оцінки якості навколишнього середовища або параметрів його окремих компонентів за наявністю певних видів живих організмів (їх угруповань). Такі живі організми слугують своєрідними індикаторами умов довкілля. 

Біологічна меліорація —  це поліпшення умов місця вирощування сільськогосподарських культур, підвищення родючості і продуктивності земель біологічними заходами, наприклад, внесенням біодобрив.

Принцип біологічної меліорації базується на властивості окремих видів водних рослин і тварин вилучати з води різноманітні речовини та мікроорганізми, очищати від органічних залишків піщані пляжі тощо. У біологічній меліорації беруть участь усі гідробіонти, проте найважливіша роль належить мікроорганізмам як мінералізаторам органих речовин та водоростям – генераторам кисню, тваринам – фільтраторам води, а також акумуляторам важких металів, радіонуклідів та ін. забруднювачів води. Біологічна меліорація відбувається через стимулювання життєдіяльності організмів-меліораторів, що досягається створенням оптимал. умов для збільшення в разі потреби їхньої чисельності.

це урожайність усієї продукції, створеної шляхом фотосинтезу за один вегетаційний сезон на одному гектарі площі посіву, що визначається в момент досягнення біологічного дозрівання "на пні".

Біологічним метод захисту рослин — використання міжвидових і внутрішньовидових відносин у біоценозі та біологічних особливостей його видів рослин для знищення, контролю чисельності та шкодочинності організмів, які пошкоджують культурні рослини.  

Суть біологічного методу полягає у використанні для захисту рослин від шкідливих організмів їх природних ворогів (хижаків, паразитів, антагоністів, гербіфагів), продуктів їх життєдіяльності (антибіотиків, гормонів, феромонів та їх аналогів). 

Біомаса — кількість речовини живих організмів, що припадає на одиницю площі або об'єму, виражена в одиницях маси або енергії (г/м2 , г/м", Дж/м2 , Дж/м'). 

Біомаса зелених рослин (фітомаса) та її річний приріст (первинна продукція) в кілька десятків перевищує біомасу тварин і мікроорганізмів. Проте активна життєдіяльність останніх, їх специфічний хімічний склад, високий вміст білків визначають їхню роль у гумусоутворенні та нагромадженні у ґрунті азотних сполук. Є лісова та сільськогосподарська біомаса (або агробіомаса), а також біовідходи.

Біотехнологія — це наукова галузь, яка знаходиться на межі різних наук - біофізики, біохімії, мікробіології, генетики, молекулярної біології, генної інженерії. Біотехнологія дає великі можливості для створення сортів, які майже не ушкоджують хвороби та шкідники. 

Біотехнологія рослин — це наука про використання рослинних організмів, клітин, тканин та органів рослин, субклітинних, молекулярних структур та метаболітів рослинної клітини для створення біотехнологічних продуктів. Біотехнологія рослин як окрема галузь біотехнології виникла за поєднання результатів розробок фізіології, генетики та цитоембріології рослин. 

Біоценоз — комплекс організмів біогеоценоза, що формується в результаті боротьби за існування, природного відбору та інших факторів еволюції.

За участю в біогенному кругообігу речовин в біоценозі розрізняють три групи організмів.

1. Продуценти (виробники) — автотрофні організми, що утворюють органічні речовини з неорганічних; основні продуценти у всіх біоценозах — зелені рослини. Діяльність продуцентів визначає вихідне накопичення органічних речовин в біоценозі.
2. Консументи (споживачі) — гетеротрофні організми, які харчуються за рахунок автотрофних. Консументи 1-го порядку — травоїдні тварини, а також паразитичні бактерії, гриби та інші безхлорофільні рослини, що розвиваються за рахунок живих рослин. Консументи 2-го порядку — хижаки і паразити рослиноїдних організмів. Бувають консументи 3-го і 4-го порядків (надпаразити, суперпаразити тощо), але всього в ланцюгах харчування не більше 5 ланок. На кожному наступному трофічному рівні кількість біомаси різко знижується. Діяльність консументів сприяє перетворенням і переміщенням органічних речовин в біоценозі, частковій їх мінералізації, а також розсіюванню енергії, накопиченої продуцентами.
3. Редуценти (відновники) — тварини, які харчуються залишками організмів, що розкладаються (сапрофаги), і особливо непаразитуючі гетеротрофні мікроорганізми — сприяють мінералізації органічних речовин, їх переходу в стан, коли можливе їх засвоєння продуцентами.