Термінологічний словник

основний вид поливу для підтримання сприятливого водного режиму ґрунту на посівах сільськогосподарських культур, у садах, виноградниках протягом періоду вегетації. Застосовується при потребі, відповідно до біологічних вимог культур і з урахуванням метеорологічних умов, що склалися під час вегетації.

це тимчасові, сезонні скупчення краплинно-рідинних вод у товщі ґрунтів зони аерації (ненасиченої зони) над поверхнею окремих шарів або лінз, що мають слабку водопроникність. Води верховодки практично не використовуються при зрошенні. Іноді їх використовують для водозабезпечення сільської місцевості. Якість води різна. Верховодки можуть забруднюватися, водні запаси їх несталі. Нерідко вони стають причиною перезволоження ґрунтів.

Процес цілеспрямованого поліпшення властивостей ґрунту або субстрату, необхідних для продуктивного розвитку рослин і виконання ґрунтом екологічних функцій.

Співвідношення та динаміка води й повітря у ґрунтових порах, що визначають умови життєдіяльності коренів і ґрунтових організмів.

будівництво водоймищ різного призначення (водосховища, ставки для розведення риби, дичини, вигулювання свійської водоплавної птиці).

гідротехнічна споруда або пристрій для забору води з водоймища, водотоку (річки) чи підземного джерела та подачі її в магістральний канал. Водозабір іноді називають ще головною спорудою.

Здатність ґрунту пропускати воду крізь систему пор і тріщин.

Шар матеріалу, здатний накопичувати й утримувати воду та використовуватися для зменшення дефіциту вологи у кореневмісній зоні.

Здатність ґрунту утримувати певну кількість води в його поровому просторі.