Термінологічний словник

(від грец. barbaros – чужинець, не-еллін) – період історії первісного суспільства (період після дикості перед цивілізацією).Починається з виникненням гончарства і закінчується виготовленням луку і стріл, зародженням писемності. Основним осередком суспільства тих часів був рід, який об’єднував групу людей – кревних родичів, другою формою суспільно-економічних відносин того періоду був родовий лад. Кілька родів становили плем’я. У сучасному контексті варварське є антоніном цивілізованому.

український народний ляльковий театр в ХVІІ–ХІХ ст.; ящик без передньої кришки, де була обладнана сцена, яка зоб­ражувала народження Христа. Звідси походить і назва «вертеп» (з грецької – печера, в якій народився Ісус).

вид декоративно-ужиткового мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, виконане різними швами.

найвизначніша перехідна епоха історії людства. Термін“ Відродження” було введено в ужиток у ХVІ ст. італійським живописцем та істориком мистецтва Джордано Вазарі, у точному розумінні стосується лише Італії ХV ст. – середини ХVІ ст.

не обґрунтоване розумом прийняття існування чогось (Бога, долі, моральних чеснот іншого, Атлантиди, наукових об'єктів) за істину і дії у відповідності з цим прийняттям.

релігійні уявлення людей, які сприймаються на віру і становлять основу релігійного світогляду, обрядів та ритуалів.