Термінологія курсу

 — похідна  чисельно дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної, проведеної до графіка функції  у точці з абсцисою х.

(від грец. geometria — землевпорядкування (землеміряння) — математична наука про просторові форми і відношення тіл. У загальнішому розумінні геометрія охоплює різноманітні математичні теорії, належність яких до геометрії визначається не лише схожістю їх предмета зі звичайними просторовими формами та відношеннями, а також і тим, що вони історично склались і складаються на основі геометрії в її первісному значенні й у своїх побудовах виходять з аналізу й узагальнення досвіду оперування з просторовими відношеннями й формами конкретних тіл.

 — розділ геометрії, в якому властивості ліній, поверхонь і співвідношення між ними вивчаються за допомогою дослідження рівнянь цих ліній і поверхонь у деякій (найчастіше декартовій прямокутній) системі координат.

від грец. hypothesis — основа, допущення, припущення) — науково обгрунтоване припущення, що пояснює відому сукупність явищ. Гіпотеза стає вірогідною науковою теорією, якщо дослідна перевірка або виявлення нових фактів підтверджують її правильність. Гіпотези відіграють важливу роль у більшості наук, концентруючи зусилля дослідників у певному напрямі. У математиці особливо часто користуються гіпотезами при доведеннях за допомогою індукції математичної.