Термінологічний словник

гранично допустимий викид

(гранично допустима концентрація) – така концентрація хімічної речовини у довкіллі, при дії якої на організм періодично або протягом всього життя (прямо або опосередковано) не виникають фізичні та психічні захворювання або зміни стану здоров’я, що виходять за межі фізіологічних реакцій, виявлених сучасними методами дослідження відразу i у віддалені строки життя сучасного та наступного покоління

така концентрація речовини у повітрі, яка не викликає шкідливої дії при вдиханні повітря протягом 3 год. в день або 41 год. на тиждень

така концентрація, яка при багаторічному впливі на ґрунт не викликає патологічних змін у ґрунтовій 6iоті i у властивостях абіотичної частини, особливо у ґрунтовому поглинальному комплексі

концентрація речовини у повітрі, при якій вдихання повітря протягом 30 хв. не викликає рефлекторних реакцій

вміст речовин, який не чинить шкідливої дії на живі організми та людину при вдиханні повітря протягом тривалого часу

гранично допустима норма

гранично допустимий рівень

гранично допустимий скид, стік у водойму

таке забруднення ґрунту, яке виникає внаслідок дальнього переносу забруднюючих речовин на відстань понад 1000 км від будь-яких джерел забруднення