Термінологічний словник

переміщення газів у ґрунтовій товщі, яке супроводжується обміном газів між твердою, рідкою, газоподібною та живою фазами г., а також між г. і атмосферою, г. і підґрунтям, г. і живими коренями.

процес утворення, накопичення та випадання солей у природі, у т.ч. і в ґрунті.

Ґрунти, що формуються в акумулятивних або палеоакумулятивних ландшафтах за умов участі у ґрунтогенезі (постійну або на якійсь стадії) водорозчинних солей, зазвичай, несприятливих для росту та розвитку рослин. У межах цієї групи К.К. Гедройць виділив засолені (солончаки, солончакові та солончакуваті ґрунти), солонці та солонцюваті ґрунти, солоді.

рослини, що пристосувалися рости на засолених ґрунтах.

твердий стан колоїдної дисперсної системи. Може бути драглистою або твердою системою з рідинним або газоподібним дисперсійним середовищем. Класичні гелі утворюються із золів при їх коагуляції і характеризуються пластичністю, деякою еластичністю та тиксотропними властивостями. В г. гелі утворюються у процесі вивітрювання, ґрунтоутворення, не проходячи стадії золю.

драглеподібний осад аморфного кремнезему

мінерал з групи оксидів і гідрооксидів металів. Формула Fe2О3.

походження, утворення, розвиток г. і всіх належних їм особливостей (будова, склад, властивості та сучасні режими).

концентричні шари-сфери, що охоплюють Землю: атмосфера, біосфера, гідросфера, літосфера.

мікроорганізми, які отримують вуглець з органічних сполук.