Глосарій курсу Філософія

метод пізнання, в основі якого лежить рух думки від загального до одиничного.

філософське вчення, згідно з яким Бог створив світ, дав першопоштовх і надалі не втручається в хід справ.

пояснення явищ на основі причинної зумовленості.

визначення поняття через підведення під ширше (родове) поняття і вказівку видових особливостей. Наприклад, "береза – це дерево з білою корою".

перервність.

один з методів філософії, згідно з яким будь-яке явище перебуває в зміні, розвитку, в основі якого лежить взаємодія (боротьба) протилежностей (Геракліт, Гегель, Маркс). Основні ідеї діалектики за Гегелем: перехід кількісних змін в якісні, взаємопроникнення протилежностей і заперечення заперечення.

термін, яким позначалась філософія К.Маркса, що поєднувала матеріалізм і діалектику.

світогляд, який основоположними вважає два рівноправних і протилежних начала (матерію і дух, світле і темне).

ідеальний першопочаток (принцип) на противагу природі як матеріальному першопочатку. В людині розрізняють тіло (матеріальне), душу (сукупність психічних процесів) і дух — настанова на всезагальне – моральні, релігійні і правові цінності, естетичні ідеали, світоглядні істини.