Термінологічний словник (глосарій)

Демутація — зміна рослинності, спрямована на відновлення первинного стану фітоценозу після припинення дії збурювального чинника (одна із форм вторинної сукцесії).

Демутаційні зміни за своїм характером є природними, але в сучасних умовах впливу антропресії на рослинність регіону досліджень природний розвиток значною мірою змінюється. До цієї групи входять демутаційні зміни, що ведуть до відновлення вихідних угруповань. 

За власне демутаційних змін антропогенний вплив на відновлювані процеси незначний, тому вони мають характер змін, близький до природних. До демутаційних змін належать пірогенні, автогенні залужні, лаборигенні, неогенні, ексцисійні та лучновідновлювальні. 

Прикладом може бути відновлення лучної рослинності на покинутих пасовищах, формування нового деревостану на місці лісових згарищ чи вирубок і т.д. Можливість демутації визначається, зокрема, ступенем попереднього ураження (стадією дигресії екосистеми).

переджнивове підсушування рослин з метою прискорення достигання (на 5-7 діб) і полегшення збирання врожаю, яке особливо ефективне при забур'яненості та за вологої погоди.

Деструктор рослинних решток (стерні) — це препарат, який сприяє пришвидшенню розкладання рослинних решток у ґрунті, пригніченню патогенної мікрофлори та оздоровленню ґрунту. В Україні та світі найпоширенішими є деструктори біоло­гічного походження.

Детрит — це мертві рослинні і тварини останки (наприклад, що обпали листи, трава і т. ін.). Організми, які займаються біоредукцією, створюють особливий ланцюг живлення, основою якого є детрит. Тому такий ланцюг живлення називають детритним.

Детритофаги — гетеротрофні організми водних і наземних екосистем, що живляться детритом і мікроорганізмами, які його розкладають.

Це різноманітні гнильні бактерії, гриби, хробаки, личинки комах, жукикопрофаги й інші тварини – всі вони виконують функцію очищення екосистем. Детритофаги беруть участь в утворенні ґрунту, торфу, донних відкладень водойм.

Наземні детритофаги: дощові черв'яки, терміти, жуки-могильники, гнойовики-землериїв, багатоніжки, мокриці, гнойові мухи, личинки комах. Вони живляться органічними речовинами ґрунту та живими мікроорганізмами, які його населяють.

Водні детритофаги: двостулкові молюски, коловертки, поліхети, планктонні ракоподібні, ехіуріди, сілікуарія південна. Одні детритофаги відфільтровують дрібні частинки детриту з води за допомогою спеціальних фільтрувальних органів, інші живляться ними безпосередньо (ґрунтоїди).

Гинучи, тварина або рослина стає джерелом енергії й біогенних елементів  для детритофагів, їжею для яких служать також продукти життєдіяльності інших видів. 

Детритофаги, що харчуються трупами тварин, називають некрофагами, це грифи, стерв'ятники, ворони. Найбільше різноманітних детритофагів мешкає у ґрунті, завдяки чому з мертвої органіки (насамперед, з коріння рослин) і формується ґрунт. 

У водних екосистемах серед детритофагів за способом добування і переробки їжі розрізняють подрібнювачів, збирачів, фільтраторів. У спеціальну екологічну групу детритофагів відокремлюють копрофагів, які харчуються екскрементами. Добуваючи їжу, вони ковтають донний осадок і пропускають його через свій кишечник. Копрофаги здатні безупинно їсти, тому їхній кишечник завжди містить їжу, що становить приблизно третину загальної ваги тіла тварини.

процес опадання листя на рослинах, який може відбуватися природним шляхом (листопад) внаслідок певних кліматичних умов, температурного режиму, особливостей догляду і т.д., а також штучно, за допомогою обробки рослин спеціальними речовинами —  дефоліантами. 

обробіток ґрунту дисковими боронами з метою розпушення поверхневого шару та знищення бур’янів. Дискування приводить до кришення, розпушування, часткового огортання й перемішування ґрунту, здрібнює бур'яни дисковими боронами з обертовими сферичними дисками.