Термінологічний словник

(від лат. ego – "я" та centrum – "центр кола") – це зосередженість індивіда тільки на власних інтересах та переживаннях і, як наслідок, нездатність розуміти іншу людину як суб'єкта й особистість, відмінну від нього.

характеристика індивідуально- психологічних відмінностей людини, протилежні полюси якої відповідають переважній спрямованості особистості або на світ зовнішніх об'єктів, або на явища власного суб'єктивного світу.

це  особливий клас суб’єктивних психологічних станів, що відображають в безпосередній формі переживання приємного чи неприємного, процес і результати практичної діяльності, направленої на задоволення актуальних потреб, оскільки будь-які прояви активності людини супроводжуються соціальними переживаннями.

це керування людиною власними емоціями у процесі її діяльності чи спілкування з іншими людьми.

(від англ. emotional intelligence) – група здібностей, які сприяють усвідомленню й розумінню людиною власних емоцій та емоції інших людей, а також управлінню емоціями.

ситуакції, які викликають у людини емоційне напруження та су проводжуються переживанням сильних емоцій.

усвідомлення емоційного стану, проникнення в переживання іншої людини. Розрізняють: 1) емпатію емоційну – засновану на механізмах проекції та наслідування моторних і афективних реакцій іншого; 2) емпатію когнітивну, що базується на інтелектуальних процесах – порівнянні, аналогії тощо, 3) емпатію предикативну, що проявляється як здатність передбачати афективні реакції іншого в конкретних ситуаціях.

(англ, propinquity effect) – чим частіше ми зустрічаємося та взаємодіємо з людьми, тим більша ймовірність того, що ці люди стануть нашими друзями.

(англ, mete exposure effect) – чим більшою мірою на нас діє певний стимул, тим більшою мірою ми схильні оцінювати його позитивно.