Огляд глосарія за абеткою

Спеціальні | А | Б | В | Г | Ґ | Д | Е | Є | Ж | З | И | І | Ї | Й | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Ь | Ю | Я | Все

Е

Еквівалентна доза в органі або тканині (HT)

це величина, яка визначається як добуток поглиненої дози (DT) в окремому органі або тканині (T) та радіаційного зважуючого фактору (wR): 

HT=DT· wR                                  


Експозиційна доза фотонного випромінювання (Dexp)

є відношенням сумарного заряду усіх іонів одного знаку (dQ), утворених у повітрі, коли всі електрони й позитрони, вивільнені фотонами в елементарному об’ємі повітря масою dm, повністю зупинилися в повітрі, до маси повітря в зазначеному об’ємі,

Dexp = dQ/dm                                            


Електромагнітна хвиля

процес розповсюдження електромагнітної взаємодії в просторі у вигляді змінних зв'язаних між собою електричного та магнітного полів. Прикладами електромагнітних хвиль є світло, радіохвилі, рентгенівські промені, гамма-промені. Загальні властивості електромагнітних хвиль вивчаються в розділі фізики, що називається класичною електродинамікою, специфічні — в інших розділах фізики, таких як радіофізика, оптика, спектроскопія, атомна фізика, ядерна фізика тощо


Електромагнітне, або фотонне, іонізуюче випромінювання

це потік періодичних електричних та магнітних коливань, котрі відрізняються від радіохвиль, інфрачервоного, видимого та ультрафіолетового світла більш короткою довжиною хвилі і, відповідно, більш високою енергією, котрі знаходяться між собою у оберненій залежності


Електрон

стабільна, негативно заряджена елементарна частинка, що входить до складу всіх атомів. Має електричний заряд (= −1,6021892(46)×10−19 Кл) і масу (9,109554(906)×10−31 кг)


Електрон-вольт (еВ, eV)

 одиниця енергії. Енергію один електрон-вольт набуває один електрон, коли проходить через електростатичний бар'єр з потенціалом один вольт.

1 еВ = 1,602 176 565 (35)×10−19 Дж = 1,602 176 565 (35)×10−12 ерг.

Електрон-вольт не входить до одиниць енергії, прийнятих у СІ, але є дуже зручною одиницею в атомній та ядерній фізиці.


Електронне захоплення

Цей тип ядерного перетворення полягає у захопленні  протоном електрону з орбіти, як правило, найближчої. При цьому протон перетворюється у нейтрон, а порядковий номер ядра стає на одиницю меншим за порядковий номер материнського ядра, хоча масове число не змінюється. Ізотоп нового елемента займає у періодичній системі місце на одну клітину ліворуч.

Типовим прикладом електронного захоплення є поглинання електрону ядром 40К, наслідком котрого є виникнення 40Аr:

{\mathrm  {^{{235}}_{{93}}Np}}+e^­\rightarrow {\mathrm  {^{{235}}_{{92}}U}}+{\bar  {\nu }}_{e};

Надлишок енергії, що вивільнюється при реакції, випромінюється у вигляді γ-радіації.

 


Електронний бета-мінус (β-) розпад

Якщо нестабільність ядра зумовлена надлишком нейтронів, відбувається електронний β--розпад, за якого нейтрон перетворюється в протон, а ядро випускає електрон і антинейтрино. При цьому заряд атому, а, відповідно, атомний номер ізотопу збільшується на одиницю, і дочірній ізотоп зсувається на один номер праворуч від материнського, стаючи ізотопом іншого елемента. Масове ж число залишається тим самим.


Ефективна доза (E)

сума добутків еквівалентних доз HTв окремих органах i тканинах на відповідні тканинні зважуючі фактори wT:

E = HT×wT                                                                  



Доступність

Шрифти Шрифти

Розмір шрифта Розмір шрифта

1

Колір тексту Колір тексту

Колір тла Колір тла

Кернінг шрифтів Кернінг шрифтів

Видимість картинок Видимість картинок

Інтервал між літерами Інтервал між літерами

0

Висота рядка Висота рядка

1.2

Виділити посилання Виділити посилання

Вирівнювання тексту Вирівнювання тексту

Ширина абзацу Ширина абзацу

0