Термінологічний словник

1. Руйнування ґрунту або гірських порід водним потоком (водна ерозія), вітром (вітрова ерозія, абодефляція), льодом. Ерозія — один з головних зовнішніх (екзогенних) чинників формування рельєфуземної поверхні. Частина процесу денудації. Розрізняють схилову й руслову водну ерозію. В результаті водної ерозії утворюються яри, балки, річкові долини тощо. Крім Землі, явища ерозії спостерігаються й на інших планетах Сонячної системи, зокрема на Марсі.
2. Руйнування металу або металевих виробів, зумовлене дією механічних факторів або електричних розрядів.
3. Розмивання, роз'їдання, витравлювання.

сукупність умов середовища, що створюються грунтом. 

сукупність усіх живих істот, що населяють грунт. 

 це нормативно-правовий документ, що містить вичерпні данні про місце знаходження, функції, характеристику об’єкта, ступінь використання природних та інших ресурсів, їх вплив на основні компоненти довкілля; документ, що фіксує специфіку та динаміку розвитку екологічної проблеми та містить необхідну для ефективного вирішення природоохоронних питань інформацію

Екологічний паспорт – документ, що складається з метою забезпечення державного обліку об’єктів, які шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища, контролю за станом екологічної безпеки, відвернення та ліквідації негативного впливу господарської та інших видів діяльності

будь-які елементи, умови зовнішнього середовища (абіотичні, біотичні, антропогенні), що впливають на живі організми. 

хімічні елементи, що входять до складу попелу з рослин і тварин. Звичайно це всі елементи, які можуть знаходитись у рослинах і тваринах, крім вуглецю, водню, кисню та азоту; останні не входять до складу попелу, бо вивітрюються при сухому спалюванні. 

змиті й розмиті ґрунти

показник, що характеризує товщину шару ґрунту, втраченого переважно внаслідок ерозії. Допустимо використовувати з цією метою також величину зменшення запасів гумусу.

кількість ґрунту, видалена ерозією (дефляцією) в певному пункті простору (мм, см) або винесена за межі певної ділянки земної поверхні. Вимірюється масою видаленого ґрунту, у тому числі, віднесеного до площі ділянки. У загальному випадку е. (д.) в. г. виражаються різницею між зазначеним видаленням ґрунту і надходженням грунтового матеріалу у даний пункт у межі даної ділянки з водними (вітровими) потоками