Термінологічний словник

поєднання в одному вченні, стилі несумісних, часто суперечливих елементів. Еклектика свідчить про кризу в духовному розвитку, відсутність довершеної системи, яка б подолала ці суперечності.

культура, зорієнтована на потреби певної (елітарної, вищої в тому або іншому відношенні) частини суспільства.

теологічне вчення про кінець світу.

усвідомлення приналежності до певної етнічної спільноти, ідентифікації з іншими членами етносу внаслідок спільності історичної пам’яті, спільності культурних архетипів тощо.

успадкований від предків комплекс господарського і соціального життя, матеріальної і духовної культури, що визначає стиль життя, виконує етноідентифікуючу роль, дає можливість виділити і протиставити себе іншим етносам.

спільнота з єдиною мовою та самосвідомістю (як особистим відчуттям “національної ідентичності”, так і колективним усвідомленням своєї єдності і відмінності від інших).

походження народів як історико-етнічних спільнот.

стійка міжпоколінна природно та історично сформована на певній території динамічна людська спільнота, що, маючи самоназву (етнонім) і усвідомлюючи свою єдність, протиставляє себе всім іншим аналогічним утворенням і відрізняється від них стійкими і своєрідними рисами культури, способом життя, етнічними стереотипами.

перевага культурних цінностей власного народу над усіма іншими.