Глосарій курсу

Капітал – сукупні фінансові, матеріальні та нематеріальні ресурси, що використовуються на підприємстві.

Капітал вилучений – собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників, та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства. Вилучений капітал зменшує величину власного капіталу.

Капітал вкладений – кошти, вкладені в активи підприємства в обмін на акції, що становлять частину власного капіталу акціонерного товариства; кошти, вкладені засновниками (учасниками) в активи підприємства.

Капітал власний – власні ресурси, що використовуються на підприємстві.

Капітал залучений – кошти, залучені підприємством зі сторони.

Капітал оборотний – частина продуктивного капіталу, яка переносить свою вартість на новостворену продукцію та повертається до виробника у грошовій формі наприкінці кожного обороту капіталу.

Капітал позиковий – грошовий капітал, що надається в позику на умовах повернення та виплати відсотків.

Капітал резервний – капітал підприємства, створений відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок чистого прибутку.

Капітал статутний – зафіксована в установчих документах загальна величина внесків засновників і учасників у майно суб’єкта господарювання (підприємства, організації, установи), необхідна для його заснування та забезпечення його функціонування. Статутний капітал є джерелом власних коштів підприємства, призначених для формування вагомої частки необоротних і оборотних активів.

Капіталізація – це визначення величини поточної вартості майбутнього потоку доходів та вигод, одержаних у результаті володіння об’єктами нерухомості.

Капітальні вкладення – це витрати на будівництво нових, розширення, реконструкцію та технічне переобладнання наявних основних фондів виробничого та невиробничого призначення.

Капітальні інвестиції – це інвестиції, що спрямовуються у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання, створення необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для здійснення монтажу), а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва.

Капітальні трансферти – інвестування капітальних вкладень шляхом переведення іноземної валюти в Україну та передачі права володіння іноземними цінними паперами.

Коефіцієнт зносу – це показник, що характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва у попередні періоди.

Коефіцієнт капіталізації – це показник, що характеризує відшкодування інвестованого капіталу, яке можливе або шляхом перепродажу об’єкта нерухомості, або шляхом одержання доходу, величина якого забезпечує одержання не тільки відсоткового доходу на капітал, а й поступове його відшкодування за певний період часу.

Коефіцієнт оновлення основних засобів – це показник, який характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів.

Коефіцієнт платоспроможності – співвідношення платіжних засобів включають всі можливі оборотні активи, які перебувають у виробничому процесі (грошові кошти, дебіторську заборгованість, товари, готову продукцію), до поточних зобов’язань.

Коефіцієнт фінансового левериджу – це відношення довгострокових пасивів до власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової стабільності дорівнює відношенню власного капіталу до залученого.

Кон’юнктура інвестиційного ринку – це форма виявлення на інвестиційному ринку загалом, або на окремих його сегментах системи чинників (умов), які визначають співвідношення попиту, пропозиції, цін та конкуренції.

Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу – це невпевненість кредитора в спроможності боржника при інвестиційному кредитуванні виконати свої зобов’язання за умовами кредитної угоди.

Ліквідаційна вартість – становить чисту суму, яка може бути виручена у разі ліквідації цієї фірми.

Лінійна структура управління проектом передбачає прямий вплив на виконавців з боку лінійного керівника, який зосереджує в одних руках усі функції керівництва.

– процес розрахунків і обміну інформацією між учасниками фінансових операцій.

– управління розподілом фінансових, матеріальних та людських ресурсів для досягнення інвестиційних цілей.