Термінологічний словник (глосарій)

Каїніт містить калій у формі КС1•Mg2SО4×H2О, з домішкою NaCl. Вміст калію в добриві 10-12 %. Це крупно- кристалічне добриво з сірими, білими і рожевими кристалами, мало гігроскопічне, добре розсівається. Недолік такий, як і у сильвініту: великий вміст хлору, який негативно впливає на розвиток рослин, чутливих до цього елемента. Каїніт вважається найкращим калійним добривом для цукрових і кормових буряків. 

мінеральні добрива, які при попаданні в грунт насичують її калієм. 

Кальцієва селітра Ca(NO3)2 (нітрат кальцію або азотнокислий кальцій) містить 13-15% азоту. Отримують при нейтралізації азотної кислоти вапном, а також як побічний продукт при виробництві комплексних добрив (нітрофосок). У звичайному стані кристалічна сіль білого кольору, добре розчинна у воді. Дуже гігроскопічна й навіть за правильних умов зберігання швидко втрачає свої властивості (пливе). Для усунення цього недоліку її гранулюють. Для зменшення гігроскопічності поверхню гранул покривають тонким шаром гіпсу, парафіну або інших речовин.

це суверенне право країни запобігати завезенню, самост. проникненню з-за кордону і поширенню карантин. організмів на території, де вони відсутні. Є важливою ланкою загальної системи захисту рослин.

Колептиль, або колеоптиле - перший після сім'ядолі лист злаків. Розвинений у деяких спеціалізованих однодольних рослин.

По виду безбарвний, зелений або червоний плівчастий ковпачок; захищає брунечку і служить для пробуравліванія грунту; на поверхні розкривається і пропускає зростаючу «пір'їнку» (перший зелений лист) і наступні листя.

перший після сім'ядолі лист злаків. Розвинений у деяких спеціалізованих однодольних рослин.

Колосіння - викидання, фаза розвитку злакових рослин, що характеризується виходом суцвіття з піхви верхнього листа: колоса - в пшениці, жита, ячменю та ін. колосових злаків; волоті - в вівса, проса, риса і ін. волотистих злаків. У кукурудзи спочатку відбувається викидання чоловічих суцвіть - мітелок (на верхівці стебла), дещо пізніше (на 2-4 добу) з'являються жіночі суцвіття - початки (в пазухах листків). У фазу колосіння рослини посилено споживають поживні речовини і вологу. Сприятливе харчування, зволоження і освітлення сприяє доброму розвитку суцвіть і дружному колосінню.

Розтягнуте колосіння викликає нерівномірне дозрівання, що ускладнює прибирання і веде до втрат врожаю.

це добрива, які виготовляють спеціальною хімічною або фізичною обробкою готових простих добрив чи первинної сировини. Випускаються комбіновані добрива у вигляді гранул, кожна з яких містить всі поживні елементи добрива.

До складно-змішаних, або комбінованих добрив відносятьсяі: нітрофос, нітрофоска, нітроамофос, нітроамофоска, пресовані фосфорнокалійні добрива.

добрива, що містять одночасно два або три основних елементи живлення.

Консументи (гетеротрофи) — це організми, що одержують енергію за рахунок харчування автотрофами чи іншими консументами. Вони залежать від автотрофів, оскільки для живлення потребують багатих на енергію речовин, щоб із них будувати субстанцію свого тіла (зоомаса).

Трофічний, або харчовий, ланцюг – це ряд популяцій видів, кожна попередня ланка якого служить їжею наступній ланці. Харчовий ланцюг, залежно від числа консументів різних порядків, включених у нього, може складатися з різної кількості ланок.

Консументи представляють другий трофічний рівень. В залежності від кількості енергії, яка акумулюється продуцентами, кількість рівнів консументів може бути різною. Саме консументи творять видову різноманітність системи. 

Консументи розрізняють за порядками: 

• консументи 1-го порядку - це рослиноїдні тварини, наприклад рослиноїдні комахи; 
• консументи 2-го порядку – поїдають консументів 1-го порядку (хижаки), наприклад ящірки, жаби, комахоїдні птахи;
• консументи 3-го порядку – можуть живитися консументами 2-го порядку. Часто ними є хижі звірі, птахи. 

Слід зазначити, що консументи це не просто споживачі, які входять до харчового ланцюгу. Вони, задовольняючи свої потреби в енергії, часто через систему позитивного зворотного зв’язку можуть діяти на вищі трофічні рівні. 

Якщо, наприклад, рослини на 1 м 2 площі утворили за добу кількість органічної речовини, яка еквівалентна 84 кДж, то продукція первинних консументів становитиме до 8,4 кДж, а вторинних – не більше 0,8 кДж. Підраховано, що на утворення 1 кг яловичини потрібно 70-90 кг зеленого корму.

 Отже, при продуктивному використанні енергії, кожною наступною ланкою трофічного ланцюга доступна для неї енергія зменшується ∼ в 10 разів, тобто 90% її випадає з трофічного ланцюга.