Термінологічний словник

це природно-територіальні комплекси (ПТК) з одним геологічним фундаментом і близьким генетичним типом рельєфу. Під агроландшафтами (АЛ) за Швебсом Г.І. слід розуміти природно-господарські територіальні системи сільськогосподарського призначення, які складаються з географічної оболонки, що в свою чергу є сукупністю природних елементів із різним ступенем антропогенного навантаження, у тому числі з різною структурою сільськогосподарських угідь.

Процес оптимізації землекористування для збереження екосистем.

означає формальне визначення існуючих в певний час чисельних зв'язків між індивідуумом або суспільством та топографічно визначеною територією, наявність яких є результатом дій природних та людських факторів та їхніх комбінацій протягом певного часу. 

активне знімання поверхні шляхом неприривної фіксації відбиття від поверхні, яка опромінюється монохроматичним лазерним випроміннюванням з фіксованою довжиною хвилі. Здебільшого лідарне знімання ведеться з носіїв з недуже великою висотою польоту. Частота випромінювання налаштовується на резонансні частоти поглинання скануємого компоненту і таким чином у випадку наявності значних концентрацій цього компоненту відбиття значно збільшується. Застосовується для вивчення нижніх шарів атмосфери, виявлення концентрації певних елементів та з'єднань.

процес руйнування грунту   більш значними потоками води, які заглиблюються у породи, що залягають під орним шаром.

Ліс — це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварини, мікроорганізми та інші природні компоненти, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище.

Показник, що характеризує частку території, зайняту лісами.

це ділянка лісу однорідна за деревною, чагарниковою рослинністю та живим надґрунтовим вкриттям. Є головним складовим елементом лісу.

спостереження, оцінка, вивчення процесів забруднення, визначення екологічного стану й реакцій лісоаграрних ландшафтів на вплив різних антропогенних й природних чинників, що визначають стан і продуктивність лісових  насаджень, здійснення заходів щодо підвищення їхньої продуктивності

засновані на створенні лісових захисних насаджень (вітрозахисні і прибалкові лісових смуги, полезахисні лісові та чагарникові смуги поперек схилів і т. д.).