Глосарій курсу Філософія

напрям в історичному розвитку філософії, який вважає, що першоосновою всього сущого є матерія, і намагається пояснити всі явища і процеси через матеріальні причини.

філософська категорія, потилежна ідеї, ідеальному. Матеріальність речей чи процесів визначається їх речовинністю, просторово-часовим буттям і причинними зв'язками з іншими речами і процесами.

1) за Арістотелем, вихідна філософська дисципліна про буття (світ, душу, Бога); 2) у Гегеля і Маркса метафізика означає заперечення діалектики, тобто вчення, яке розглядає речі без розвитку.

спосіб, знаряддя, алгоритм; послідовність операцій, завдяки яким здійснюється пізнання чи практичне перетворення предмета.

спрощений підхід до складних, зокрема біологічних і соціальних явищ, який намагається зрозуміти їх на основі законів механіки. Властивий мислителям ХVІІ-ХVІІІ ст.

у системах метафізики означає властивість субстанції, яка залежить від ситуації. Модус протиставляється атрибуту.

термін, що вживається на означення єдності, органічної цільності і неподільності. У Ляйбніца — абсолютно прості духовні сутності, які лежать в основі всякого буття, духовний атом.

світогляд, який пояснює явища світу, виходячи з однієї субстанції, на відміну від дуалізму і плюралізму.