Термінологічний словник

(від грецьк. – чародійність) – віра в надприродну можливість впливу практичної дії людини на об’єктивну дійсність; ряд символічних дій та ритуалів із заклинаннями і обря­дами.

напрям у культурі другої половини ХХ ст., розрахований на доступність широким верствам населення, знижений рівень сприйняття, розважальність.

сукупність усіх матеріальних цінностей, створених певною культурою, її уречевлена складова.

(від грецьк. – таїнство) – духовна драма в середньовічній Європі, яка брала свої сюжети зі Святого Писання.

оповідь, яка передає уявлення давніх народів про походження світу, явищ природи, про богів та легендарних героїв; виникає у всіх народів на ранній стадії розвитку для пояснення явищ природи.

(грец. mono – один і грец. theos – бог) – віра в єдиного бога. Монотеїстичним є три основні світові релігії: християнсиво, іслам і буддизм.