Термінологічний словник

збільшення об'єму г. при зволоженні. Викликається поглинанням вологи мінеральними та органічними колоїдами. Кількісно залежить від гранулометричного складу, вмісту і складу обмінних катіонів.

визначається кількістю води, яка утримується г. після стікання надлишку води [син.: польова вологоємність, найменша вологоємкість, field water capacity (амер.)].

дуже тонкі плівки солей, які викристалізувалися з ґрунтових розчинів на поверхні г. або його структурних окремостей.

г., які сформувалися в умовах прояву делювіальних процесів, найчастіше приурочені до підніжжя схилів, днищ балок та яруг. За потужністю намитого шару вони розділяються (за С.С.Соболевим) на слабонамиті (до 20 см), середньонамиті (20-40 см) та сильнонамиті (більше 40 см).

найдрібніші елементи рельєфу, діаметр яких коливається в межах від декількох см до 0,5-1,0 м, відносна висота до 10 (рідше 30 см). Приклади Н. – мілкі западини, пагорбки, ховраховини, мерзлотні полігони, купини, грудки, утворені обробітком і т. д.

продукти руйнування г. і гірських порід, переміщені з місця свого утворення і перевідкладені водою, вітром і льодовиками.

відклади, що накопичуються в нижніх частинах схилів та прилеглих ділянках річкових долин або озерних улоговин.

відклади, утворені зрошувальними водами; накопичуються в каналах і на полях.

відклади річкових вод, що формують сучасні відклади в руслах і заплавах річок.

Ґрунти, формування яких пов’язане з додатковим ґрунтовим чи змішаним (поверхневим і підґрунтовим) зволоженням. Поширені на недренованих рівнинах, на давніх річкових терасах і у різних пониженнях рельєфу, де накопичуються талі чи дощові води, а підґрунтові води залягають на глибині, яка дозволяє капілярне підняття вологи до кореневмісного шару ґрунту в окремі періоди вегетації. В однорідних глинистих і суглинкових ґрунтах таке підняття вологи можливе за умов залягання підґрунтових вод на глибині 3-5 м, на більш легких ґрунтах