Термінологічний словник

сукупність філософських, загальнотеоретичних основ науки і культури; система понять і уявлень, ЦЕ ОС які властиві певному періодові розвитку цивілізації

прoвoдять безперервнo у прoцеcі фінанcoвo-гocпoдарcькoї діяльнocті підприємcтва, йoгo метoю є надання менеджерам інфoрмації прo відхилення у вирoбничих прoцеcах від заданих параметрів, фінанcoву cтабільніcть у маркетингoвій діяльнocті, кoнкурентocпрoмoжніcть вигoтoвлюванoї прoдукції, рoбіт та пocлуг на внутрішньoму і зарубіжнoму ринках та ін.

розрахунок реалізації шляхів і завдань розвитку об’єкта, підведення під них розрахованих гарантій реалізації (матеріальних, духовних, організаційних)

вимагає пеpевіpки достовіpності податкової звітності та її відповідності ноpмам діючого законодавства

комплекс господарських процесів і фінансових відносин у сфері матеріального виробництва та не­виробничої сфери. Господарські процеси і фінансові операції підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, які розглядаються з позиції законності, доцільності та економічної ефективності, забезпечення збереження власності, правильності формування та використання фондів, достовірності обліку та звітності, їх повноти та відповідності встановленим нормативам

стан і поведінка об’єкта управління. Предметом контролю таких об’єктів, як об’єднання, підприємство, організація, структурний підрозділ або їх окремі частини та елементи, є їх діяльність відповідно до встановлених законів, норм, правил, рішень, доручень, тобто певний стан об’єкта контролю на конкретну дату

1) першопочаток, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорії, науки;

2) внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні й теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різноманітних сферах діяльності [Філософський енциклопедичний словник];

3) основні засади, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значущістю, вищою імперативністю і відображають суттєві положення теорії, вчення, науки [Юридична енциклопедія];

4) основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності [Економічна енциклопедія];

5) встановлені, загальноприйняті, поширені правила господарських дій і властивостей економічних процесів [Економічна енциклопедія];

6) особливість, покладена в основу створення або здійснення чого-небудь, спосіб створення або здійснення чогось [Великий тлумачний словник].

встановлення потенціалу об’єкта, його розрахунок у часі й просторі

визначення шляхів і завдань розвитку об’єкта